Центр розвитку дитини "Гармонія"

Дошкільне дитинство є найсприятливішим часом для гармонійної соціалізації дитини дошкільного віку, формування її соціального досвіду навчання, основ взаємодії із соціумом та набуття нею домірної до віку соціально-громадянської компетентності.  Специфіка дошкільного віку полягає в тому, що соціальний розвиток дитини здійснюється під впливом дорослого, який вводить її в соціум. Дошкільник співпрацює з компетентними дорослими людьми, як член суспільства він включається в систему людських відносин, де відбувається діалог особистостей, ціннісних установок. Засвоєння зразків і норм поведінки, пошук правильних життєвих установок відбувається в малюка у взаєминах з однолітками, вихователями, батьками. Соціальна компетентність дітей 5-6 років є інтегративним особистісним утворенням, що «передбачає обізнаність малюка із явищами соціальної дійсності, формування у нього необхідних соціально моральних норм міжособистісних взаємин, а також способів поведінки у суспільному довкіллі, розвинене емоційно-позитивне ставлення до оточуючого світу, сформована до віку система соціально-моральних цінностей та орієнтирів поведінки у соціумі».

Ми розуміємо соціальну компетентність дошкільника як якість особистості, сформовану у процесі активного творчого освоєння соціальних відносин, що виникають на різних етапах і різних видах соціальної взаємодії, а також засвоєння дитиною етнічних норм, які є основою побудови і регулювання міжособистісних та внутрішньо особистісних соціальних позицій і відносин. Сформованість соціальної компетентності визначається впливом низки чинників, до яких належать вік, стать, середовище життя та виховання дитини, її соціальне оточення тощо. Дана компетентність є результатом домірної до віку соціалізації дитини та визначає її результативність. Зміст компонентів соціально-громадянської компетентності дошкільників включає у себе:

• Знання як результат досвіду культурної, духовної та практичної діяльності людей.

• Уміння відповідно до суспільно-моральних норм виконувати необхідні дії (це вдосконалюється у процесі власного життя та відповідних практичних дій).

• Ставлення, що визначається як стійке емоційне спрямування дитини, є тісно пов’язаним з її прагненнями, намірами, ціннісними установками тощо.

Таким чином, соціально-громадянська компетентність дошкільника – складне особистісне утворення, інтегральне за своєю суттю, що складається із комплексу знань і уявлень дитини про навколишній світ, сформованістю його емоційної та морально-вольової сфери, а також уміннями та навичками соціальної взаємодії. У формуванні соціально-громадянської компетентності важливо наполегливо розвивати чимало особистісних характеристик, зокрема:

• Бути патріотом добре знати історію та усвідомлювати важливість незалежності.

• Уміти відповідати за свої слова та дії.

• Знати власні права та виконувати обов’язки, власним прикладом мотивуючи інших робити так само.

• Розуміти і щиро сповідувати демократичні цінності.

• Ефективно взаємодіяти з членами свого колективу.

• Цікавитися суспільно-політичним життям і бути готовим брати участь у ньому.

Особливе місце у формуванні соціально-громадянської компетентності займає ігрова діяльність. Людство вибрало гру для стимулювання творчої активності дітей, формування у них навичок соціальної поведінки. Гра широко використовувалася як основний засіб соціальної інтеграції дітей ще за довго до того, як вона стала предметом наукових досліджень. Ігрова діяльність продуктивно використовується в освіті та вихованні дітей протягом всієї історії педагогіки, дозволяючи дітям відносно легко і невимушено пізнати себе і навколишній світ, органічно увійти до нього.

Вплив гри на формування навичок соціально-громадянської компетентності дошкільника полягає в тому, що, завдяки ігровому наслідуванню і рольовому перевтіленню він знайомиться з нормами і моделями поведінки і взаємин дітей і дорослих людей, які стають зразками для його власної поведінки. У грі дитина набуває основних навичок соціальної компетентності, необхідних для встановлення контакту і розвитку взаємодії з навколишнім світом. У формуванні соціально-громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку важливо використовувати сюжетно-рольові ігри, оскільки їх виховна цінність полягає в тому, що, організовуючи такі ігри з дітьми, педагог має змогу шляхом продуктивного розподілу ролей впливати на реальну позицію дитини через гру. Для формування навичок соціально-громадянської компетентності дошкільника розроблено ігри, які спрямовані на налагодження соціальних взаємин в групі дітей дошкільного віку, формування моральних якостей особистості, елементарних уявлень про доброту, чуйність і взаємодопомогу. Це такі ігри, як: «Слова ввічливості», «Приємні подарунки», «Цікава подорож» тощо. Діти в іграх мімікою, жестами, рухами передають різний емоційний стан персонажів; в жестах і рухах навчаються передавати фізичні особливості ігрового образу; передають інтонацією і силою голосу ігровий образ. В іграх на теми літературних творів діти старшого дошкільного віку прагнуть виразно передавати особливості  рухів, голосу, емоційні стани персонажів. Усе це допомагає приміряти на себе різноманітні соціальні ролі, вчить дітей поводитись в різноманітних життєвих ситуаціях, набувати соціального досвіду взаємодії в групі однолітків. Отже, за допомогою ігор соціально-громадянського змісту дошкільники легко та природно опановують навички взаємодії одне з одним та суспільством. Ігри допомагають їм засвоїти соціальні правила та норми, орієнтуватися у своїх правах та обов’язках, навчитися емпатії тощо. Гра – вид діяльності, спрямований на відтворення  і засвоєння соціальних відносин, в якому формується і вдосконалюється  соціально активна індивідуальність дитини дошкільного віку.