Облаштування куточка природи в різних вікових групах
У дитячому садку дітей ознайомлюють з природою, та змінами, що відбуваються в ній. На основі набутих знань формуються такі якості, як реалістичне сприйняття явищ природи, допитливість, вміння спостерігати, логічно мислити, естетично ставитися до всього живого. Любов до природи навики бережливого ставлення до неї, сприяють не лише релаксації, але й породжують інтерес до природи. Тому так необхідно мати у дитячому садку живий куточок, де міститимуться кімнатні рослини та якісь тварини. Живий куточок надає можливість зосередити увагу дітей на невеликій кількості мешканців, найбільш типових їх ознаках і тим самим забезпечити глибші й міцніші знання. Різноманіття рослин і тварин, яке діти спостерігають у природі, утруднює виокремлення загального, суттєвого та закономірного у житті рослин та тварин.
Ознайомлення з обмеженою кількістю спеціально підібраних об’єктів у живому куточку дозволяє вирішити це складне й важливе завдання. Має значення й просторова близькість мешканців живого куточка. Діти отримують можливість добре роздивитися рослини і тварин, спостерігати за ними тривалий час.
Мешканців живого куточка діти бачать щодня, і це полегшує роботу вихователя; під його керівництвом діти систематично доглядають за рослинами і тваринами. У цей час діти отримують уявлення про різноманіття рослинного і тваринного світу на землі, про те, як ростуть і розвиваються рослини і тварини, які умови для них потрібно створити. У куточку природи дошкільнята розглядають рослин і тварин, спостерігати за ними. У дітей розширюються знання про природу. За ознайомлення з живими об’єктами у дошкільнят розвиваються спостережливість, інтерес до природи. Крім того, живий куточок сприяє таким пізнавальним процесам як сприйняття, мислення, уява, увага і пам’ять. Діти мислять (встановлюють причинно-наслідкові зв’язки), запам’ятовують назви мешканців живого куточка, придумують ігри. Під час догляду за мешканцями куточка природи у вихованців формуються трудові навики і такі цінні якості, як працелюбність, відповідальність, екологічна свідомість.
Заняття у живому куточку дозволить побачити:
- нерозривний і загальний зв’язок живого організму із зовнішнім середовищем, багатофункціональне пристосування до певних елементів середовища;
- появу нового організму, його ріст, розвиток і умови, що забезпечують ці процеси;
- специфіку живого організму, його відмінність від предметів;
- різноманіття живих організмів і різні способи взаємодії із середовищем тощо.
Відбираючи рослини і тварини для куточка природи, слід враховувати, що живий куточок поповнюють поступово, щоб діти могли роздивитись внесені об’єкти і спостерігати за ними. Поповнюючи куточок природи, слід привернути увагу усіх дітей до нових рослин і тварин, назвати їх, роздивитися разом з дітьми, розказати, де ростуть рослини постійно, визначити її місце у куточку природи і розказати дітям, як за нею слід доглядати.
Вимоги до відбору мешканців куточка природи:
1. Рослина чи тварина мають бути типовою для тої чи іншої систематичної чи екологічної групи. При цьому стає можливість познайомити дітей з основними, типовими рисами, умовами чи способом життя, характерними для великої групи рослин і тварин.
2. Догляд за мешканцями куточка за якістю, характеру праці, за витраченими зусиллями і часу має бути посильною дітям дошкільного віку. Тому відбирають рослини і тварин, невибагливих до їжі та догляду.
3. Рослини і тварини у куточку природи повинні бути привабливої зовнішності, здатні викликати і утримати ще не стійку увагу дошкільняти.
4. Необхідно мати кілька екземплярів одного виду рослин і тварин, діти побачать у об’єктах спостереження не лише спільні, але й індивідуальні ознаки, це сприятиме усвідомленню ними різноманіття і неповторності живих організмів.
5. Рослини і тварини повинні бути абсолютно безпечними, не здатні завдати шкоди здоров’ю дитини.
6. Необхідно врахувати можливість нормальної життєдіяльності, росту й розвитку тварин і рослин в умовах приміщення садочка.
Розміщуючи мешканців у куточку природи, слід у першу чергу подбати про те, щоб були враховані їхні біологічні особливості та потреби. Адже одні кімнатні рослини потребують багато сонячного світла, і їх слід поставити на найсвітліше місце, інші погано переносить прямі сонячні промені. Крім того, живий куточок повинен радувати око, прикрашати інтер’єр. І нарешті, слід розміщувати об’єкти таким чином, щоб діти могли вільно підходити до них, спостерігати і працювати у куточку природи.
Усіх мешканців куточку природи у дитячому садку можна поділити на постійних і тимчасових. Перші живуть у куточку цілий рік (рослини, рибки тощо), інших вносять на якийсь час (первоцвіти, комахи). Кімнатні рослини – цінний дидактичний матеріал. Залежно від місця походження кімнатні рослини потребують різного догляду (різного ґрунту, поливу, ступеню освітлення тощо). Цікаві кімнатні рослини тим, що кожна з них має свої терміни і періоди активної вегетації.
Традиційно у живому куточку тримають риб як місцевих водойм (малий ставковий карась, краснонопірка, верхоплавки), так і невибагливі види екзотичних теплолюбних рибок (гупі, меченосці, скалярії тощо). Бажаними мешканцями куточка живої природи є птахи. За правильного догляду вони добре почуваються, співають. Діти з цікавістю і любов’ю доглядають за ними, годують і стежать за чистотою у клітках. Постійні мешканці куточка живої природи – канарки і папужки. З плазунів можна утримувати тільки черепах – болотяну чи сухопутну.
Із ссавців вимогам відбору відповідають передусім гризуни: кролик, білка, морська свинка, хом’як. Невибаглива їжа, малі розміри приміщень для утримання, мирний характер і різноманіття поведінки роблять їх бажаними мешканцями куточка природи.
Крім того, тварин можна тримати і на території, наприклад, родину курей, качку з качатками, козеня чи кролів.
Облаштування куточка природи у різних вікових групах
1. Куточок природи у молодшій групі
Добираючи мешканців куточка природи у молодших групах, враховують передусім особливості сприйняття дітьми предметів (малюки виділяють яскраві ознаки і властивості), а також пізнавальні завдання. Малюки повинні навчитися впізнавати і називати 2-3 рослини, їхні основні частини (листя, стебло, квітка). Дітей другої молодшої групи залучають до догляду за рослинами: поливають водою, обтирають вологою ганчіркою крупні шкірясті листки рослин. Спостерігаючи за тваринами, малюк вчиться впізнавати їх за зовнішніми ознаками: частинами тіла, характеру руху, звуками тощо.
У куточок природи молодших груп розміщують рослини, що мають чітко виражені основні частини (стебло, листок) і яскраво та довго квітнуть. Це звичайна герань, фуксія, вічно квітуча бегонія, бальзамін. Приваблюють увагу дітей і рослини, що мають пістряве листя – аукуба, колеуси. Вчити дітей доглядати за рослинами зручно на араліях та фікусах. З цих видів для спостереження упродовж року вносять 3-4 рослини. Якесь з них має бути у двох екземплярах, щоб діти могли вчитися спостерігати за спільними та індивідуальними рисами рослин.
У другій молодшій групі у живий куточок ставлять акваріум з рибкою. Для малюків краще обрати рибку яскраво забарвлену, активну упродовж року. Це золота рибка, золотистий і сріблястий карась. Також у цій групі можна утримувати птахів. Бажано, щоб пташка мала яскраве пір’я, веселий характер, була невибаглива до їжі і співала у неволі. Тому варто спинитися на канарці. Утримувати ссавця в куточку живої природи молодшої групи не варто. Епізодично можна заносити клітку з кроликом, морською свинкою чи хом’ячком для короткого спостереження.
2. Куточок живої природи у середній групі
У середній групі у дітей формують вміння бачити різноманітність властивостей і якостей предметів і їхніх частин. Діти оволодівають складнішими прийомами порівняння, вчаться встановлювати відмінність і подібність предметів, узагальнювати предмети за тими чи іншими ознаками. Ускладнюються знання про рослини і тварин. Дитина п’ятого року вже помічає своєрідність зовнішнього вигляду тварин, будови, руху, способу харчування, встановлює залежність характеру руху від особливостей будови кінцівок.
У процесі догляду (разом з вихователем) за мешканцями куточка діти оволодівають нескладними вміннями: підтримувати рослину у чистоті, правильно поливати його, мити поїлки і годівнички для тварин, давати корм. Спостерігаючи за рослинами і тваринами, помічають яскраві прояви у рості, розвитку рослини і тварини.
Розширення завдань вимагає поповнення куточка природи новими мешканцями. Кімнатні рослини повинні мати різну форму і розмір листя, оскільки діти оволодівають новими прийомами підтримки рослин у чистоті: поливають з дрібносітчатої лійки чи обприскують з пульверизаторів рослини з дрібними листками, обтирають вологим пензликом чи щіткою листя, що мають зазубрини, сухим пензликом – опушене листя. Діти навчаються встановлювати спосіб догляду для кожного виду листя.
До рослин живого куточка молодшої групи додають алое чи агаву, бегонію-рекс, аспарагус. Духмяну герань. Одночасно у куточку природи можуть бути до 6-8 видів рослин. В акваріумі розміщують два види риб, що відрізняються за зовнішнім виглядом і характером: повільний ставковий карась і меткі рухливі верхоплавки або золоту рибку і в іншому акваріумі – рибку з місцевих водойм. У середній групі можна тримати і ссавців: морську свинку чи хом’ячка.
3. Куточок природи у старшій групі
У цей час основним змістом спостережень стають ріст і розвиток рослин і тварин, зміна їх за сезонами. Діти повинні знати, що рослини для свого росту потребують світло, вологу, тепло, добрива. До пізнавальних завдань зараховують знання про деякі способи вегетативного розмноження рослин, зокрема стеблевими пагонами. Це вимагає поповнення живого куточка новими рослинами: з різноманітними стеблами (виткими, повзучими і прямими), цибуляними тощо. Це можуть бути 2-3 види традесканцій, кімнатний виноград, фікус, алое, зигокактус, цикламен, примула, амариліс, клівія тощо. Вони мають різноманітні за формою і характером листя, стебла, квіти, у них різні потреби світла і вологи.
В акваріумах добре тримати теплолюбних живородних та ікрометних риб – гупі, меченосців, скалярій тощо. З птахів варто обрати канарок та хвилястих папужок. Зростання і розвиток пташенят, турбота про пташок – цінний матеріал для спостереження. А турбота про родину птахів – джерело добрих почуттів. У старшій групі можна розмістити і черепаху. Зазвичай ця тварина впадає у сплячку взимку. Якщо черепаха живе у куточку кілька років, то сплячки може і не бути, тоді в цей період черепаха стає в’ялою. Зрозуміти причину такого стану і створити відповідні умови для життя тварини. Різноманітним стає і добір ссавців. Окрім морської свинки та хом’ячка, можна розмістити їжака чи білку. Остання більшою мірою ніж інші ссавці у живому куточку, змінює свій образ життя за сезонами. Восени білка частіше ховає рештки їжі до «комірчини», взимку менш рухома, а двічі на рік – линяє.
Які завдання вихователя у роботі з дітьми у живому куточку?
Вихователь вчить дітей порівняльному аналізу: порівнюючи тварин і рослин, знаходити спільне і відмінне, помічати цікаві особливості зовнішнього вигляду, поведінки тварин. Розглядаючи кімнатні рослини, звертає увагу дітей на красу квітів і листків. Це сприяє формуванню у дітей почуття прекрасного. У процесі систематичного догляду за рослинами і тваринами вихователь формує у дітей певні трудові навики, вчить уважно ставитися до мешканців куточка, турбуватися про живих істот, зміцнюючи, таким чином, у дітей інтерес до природи, наполегливість у досягненні результату. Плануючи роботу, вихователю слід врахувати конкретні умови: рівень знань і вмінь дітей своєї групи, особливості природного середовища.
У молодших групах догляд за кімнатними рослинами малюкам ще недоступний: вихователь робить це сам, але обов’язково у присутності дітей, привертає їхню увагу до своїх дій, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона всотується в землю. Можна запропонувати дітям допомогти вихователю: потримати лійку, налити в неї води, витерти широке листя ганчірочкою. У процесі роботи слід пояснити дітям, навіщо це робиться. Доглядаючи у присутності дітей за кімнатними рослинами, необхідно привертати увагу дітей до рослин куточка, все частіше і частіше спонукати їх до посильної допомоги і спостереження: пропонувати торкнутися міцного гладенького листя, понюхати, помилуватися квітами герані, фуксії, згадати, як називається рослина. Наприкінці зими діти саджають цибулю. Кожна дитина саджає свою цибулинку.
У середній групі діти більш самостійні. Вони набули певних знань і навичок по догляду за рослинами і тваринами. Тепер вони можуть під наглядом дорослого щоденно виконувати доручення: полити рослини, погодувати рибок, птахів, нарвати трави кролям. Завдання вихователя – сформувати у дітей інтерес і любов до природи, привчити турбуватися про тварин і рослин. Діти вже здатні витирати велике листя, поливати і обтирати рослини.
У старшій групі діти під контролем дорослого готують корм, миють годівнички, наповнюють водою поїлки і ванночки, насипають корм, чистять клітки з висувним дном. У зимовий час діти пророщують для птахів овес. Ці дії виконують чергові. Перш ніж призначити перших чергових, вихователь проводить бесіду, показуючи і розказуючи, у чому полягають обов’язки кожного чергового, знайомить із шафкою, де зберігаються знаряддя праці чергового, пояснює, що їх потрібно чистити після роботи.
Виконання обов’язків щодо догляду живого куточка слід неухильно дотримуватися. Також необхідно, щоб діти повідомляли вихователю про завершення роботи. Якщо виявиться якась помилка, дитина виправляє її. Наприкінці дня слід оцінювати роботу чергових.