Центр розвитку дитини "Гармонія"

Хто, хто, а Матроскін із Простоквашина знається на правилах столового етикету. Недарма ж дядя Федір послухав його. Та якби всі правила зводилися до того, яким боком бутерброд на язик класти, то лікарі-педіатри та дитячі дієтологи стільки не сперечалися б про його корисні властивості. Попри сумнівну репутацію бутерброда, запевняємо — він може бути не лише шкідливим фаст-фудом, а й корисним і смачним перекусом для дітей. Наш експерт охоче ділиться хитрощами приготування «правильних» бутербродів

Забезпечити потребу дітей у калоріях, вітамінах і мінеральних ре­човинах за три прийоми їжі неможливо. Тому оптимальний ре­жим харчування для них — це три основні прийоми їжі та два чи три додаткові протягом дня. Звісно, додаткові прийоми їжі — це не снеки чи чипси. Так дитина не отримає денну норму необхідних пожив­них речовин. Але як бути батькам на прогулянці, у транспорті чи під час тривалої подорожі? Адже забезпечити корисний перекує дитині в таких умовах складно. Іноді завдання ускладнюється, коли сита дитина після фізичних активностей зненацька повідомляє, що знову хоче їсти. Вихід для батьків — бутерброд. Це найоптимальніший різ­новид перекусу. До того ж діти плекають до нього особливу любов. Тож довго вмовляти його з’їсти не доведеться.

Однак застережіть батьків вихованців, аби не зловживали та­ким дитячим перекусом. Адже за регулярного вживання навіть «пра­вильних» бутербродів небажані наслідки не забаряться. Зокрема, дитина скаржитиметься на важкість у шлунку, печінкові та кишко­ві коліки, закрепи тощо. А в майбутньому такий раціон може спри­чинити в неї гастрит, панкреатит та інші захворювання шлунково- кишкового тракту.

Коли шкідливий

Основу бутербродів майже завжди готують із хліба. Запитай­те батьків вихованців, з якого саме. Якщо з пшеничного, делікатно поясніть, чому він може зашкодити здоров’ю дитини. Зокрема, що в такому хлібі чимало солі — у 100 г міститься майже п'ята части­на денної норми. А надлишок солі в раціоні дитини збільшує ймо­вірність серцево-судинних захворювань у майбутньому. Також хліб пшеничний має високий глікемічний індекс. Тому навіть після одні­єї скибки стрімко піднімається рівень цукру в крові, що спричиняє викид інсуліну. Від цього рівень цукру падає і дитина невдовзі знову відчує голод. Хліб пшеничний містить чим; нього надлишку дитина може набрати зайву вагу. До того ж, аби перетравити свіжий хліб пшеничний, організм д підшлункову залозу дитини. Через це в майбутньому вона може хворіти на панкреатит, цукровий діабет тощо.

Класичний бутерброд складно уявити ще й без шматка ковбаси на ньому. Та на дитячому бутерброді їй не місце – вона також містить надмірну кількість солі. (100 г салямі містять понад половину добової норми солі для дитини.)

Окрім того, ковбаса — це перероблений продукт. Він містить домішки, зокрема, нітрити та бензопірен. Нітрити аби ковбаса набула рожевого кольору, а бензопірен утворюється під час її копчення. Від регулярного вживання ковбаси збільшується ймовірність раку прямої кишки та підшлункової залози. Тому лікарі й радять дорослим, якщо їм не вдається відмовитися від ковбаси, сосисок та інших м'ясних копчених виробів назавжди, хоча б звести до мінімуму ці продукти харчування в раціоні. Зокрема, вживати не  частіше, ніж тричі на тиждень, і не більше 50 г на день. Дітям раннього віку вживати ці м’ясопродукти забороняють, дошкільного - по можливості обмежити.

Бутерброд лише зашкодить дитині, якщо батьки змащуватимуть його кремоподібною пастою чи соусом, як-от: шоколадною, арахісовою, майонезом, плавленим сиром, спредом, маргарином, паштетом промислового виробництва тощо. Лікарі-дієтологи не рекомендують давати дітям арахісову та шоколадну пасту через високий уміст пальмової олії, цукру, глутамату натрію; майонез - транс-жирів, барвників, консервантів; плавлений сир - жирів і солі; спред, маргарин — хімічно модифікованих транс-жирів, глутамату натрію; печінковий паштет промислового виробництва - консервантів. Ці компоненти негативно впливають на дитячий організм. Зокрема, надлишок цукру порушує обмінні процеси, зір і пригнічує імунітет; солі — роботу нирок, підшлункової залози, ендокринної та нервової систем, терморегуляцію, водно-сольовий обмін. Пальмова олія підвищує рівень холестерину в крові, що призводить до тромбозу вен, раку. Глутамат натрію спричиняє невротичні розлади, печінкову недостатність, бронхіальну астму, гормональний дисбаланс. Транс-жири не засвоюються й осідають на стінках судин, що призводить до ожиріння, атеросклерозу, захворювань серцево-судинної системи, точкових крововилив на слизовій оболонці шлунку, цукрового діабету, раку. Консерванти порушують артеріальний тиск, спричиняють розлади кишківника і шлунку, висипання на шкірі, призводять до раку.

Як зробити корисним

Аби зробити бутерброд корисним, необхідно його по-іншому готувати. Рекомендуйте батькам вихованців хліб пшеничний за­мінити хлібом із борошна грубого помолу: житнім чи висівковим. А дітям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту чи зайвою загою — готувати бутерброди із вчорашнього чи підсушеного хліба, і ліпше — із лаваша.

Хліб житній — джерело білків, жирів, вуглеводів, вітамінів групи В, мікроелементів (заліза, селену), макроелементів (кальцію, магнію), рослинних волокон. У висівковому хлібі також високий уміст рослинних волокон, клітковини. Однак він містить більше вітамінів має менший глікемічний індекс. Тож вуглеводи вивільнятимуться повільніше і дитина довше буде ситою. Лаваш містить чимало міне­ральних речовин і вітамінів: макроелементів (фосфору, магнію); мікроелементів (марганцю, міді, заліза, цинку); вітамінів В₆, В₃, В₁ Е, РР. Бутерброд із лаваша поліпшить травлення і зміцнить імунітет дитини. А оскільки лаваш не містить дріжджів, то має низьку кислотність і м’яко діє на стінки шлунку.

Вживати як житній, так і висівковий хліб замість пшеничного корисно, аби знизити ризик раку органів травлення, серцево-судинних захворювань, підвищеного артеріального тиску та цукрового діабету. Якщо обирати хліб із додаванням зернових пластівців у борошно, то пластівці поглинуть алергени; сприятимуть зміцненню імунітету; виведуть із організму токсини, радіоактивні речовини, солі важких металів, залишки неперетравленої їжі; насичать орга­зм клітковиною. Клітковина поліпшить роботу кишківника і очистить його.

Начинка та намазка

У виборі начинки для бутерброда порадьте батькам керуватися інформацією про те, чого не вистачає у раціоні дитини та як його  поліпшити. Усесвітня організація охорони здоров’я рекомендує вживати щонайменше 400 г (п’ять порцій] фруктів й овочів. Тож, аби виконати норми споживання, на бутерброд варто додавати листя салату, овочі чи фрукти. Із бутербродом слід давати дитині овочі — огірки, перець болгарський, помідори, моркву, зелень тощо.

 Ковбасу на бутерброді нехай замінять корисною начинкою чи намазкою: відвареним чи запеченим м’ясом, курячою чи рибною котлетою; морепродуктами; подрібненим відвареним яйцем курячим чи тонким омлетом; форшмаком; маслом вершковим із твердим сиром чи червоною ікрою, червоною рибою тощо; хумусом; печінковим паштетом власного приготування.

Дитина віком від трьох років уже може їсти бутерброди з червоною ікрою та червоною рибою. У червоній ікрі чимало білків поліненасичених жирних кислот; лецитину; мікроелементів (заліз: цинку, йоду); макроелементів (фосфору, магнію, кальцію); вітаміні А, Б, Е та групи В. Але червона риба й ікра промислового виробництва містять чимало солі — 4-10%. Тож дитині можна їсти бутерброд з ними не частіше, ніж раз на тиждень.

Аби збалансувати дитячий раціон, червону ікру чи солену черві ну рибу слід давати дитині зрідка й частіше замінювати їх туч кованою чи запеченою морською рибою без кісточок; несолоною червоною рибою нежирних сортів (горбушею, сьомгою, фореллю)

Бутерброд із сиром твердим також стане гідною альтернативо «ковбасному». Адже містить чимало білків, вітамінів, мінеральних речовин і макроелементів, зокрема, кальцію. Для дошкільників корисні напівтверді негострі та нежирні сорти сирів, як-от: голландський, російський, костромський. Однак, якщо в дитини непереносимість білків молока коров’ячого, то їй варто давати сир із молока козячого чи овечої

Замість майонезу та інших соусів промислового виробництва запропонуйте намащувати бутерброд маслом вершковим; сиром кисломолочним чи сиром фета; паштетами печінковими, баклажановими, гарбузовими тощо. Печінковий паштет для дитини можна готувати з відвареної печінки курячої чи яловичої, масла вершкового, моркви та зелені. Можна додавати й інші інгредієнти: овочі, яблука, зелень, коренеплоди, перець болгарський тощо — так паштет збагатиться клітковиною та вітамінами й міститиме менше жиру. А якщо рецепт бутерброда для дитини передбачає масло вершкове, то обирати варто лише із жирністю від 82% й намащувати його на хліб тонким шаром. Масло вершкове містить білки, мінералі речовини, вітаміни А, Б, Е, К і коротколанцюгові жирні кислоти, швидко включаються в метаболізм, а не переходять у жирові відкладення. Однак батьки мають проконтролювати, щоб дитина не вживала його забагато. Адже масло вершкове містить чимало насичених жирів — 50 г на 100 г продукту (для масла жирністю 81%), а це двійна денна норма для організму людини.

Солодкі бутерброди запропонуйте змащувати джемом, повидлом, молоком згущеним вареним, медом за умови, що в дитини немає на ці продукти харчування алергії.

Як часто вживати

Батьки мають ураховувати, що бутербродами не можна замі­тати основні прийоми їжі дитини. Хоча діти й наминають їх із зволенням, раціон все одно має бути збалансованим. Лише тоді дитячий організм гармонійно розвиватиметься й опиратиметься захворюванням. Бутерброди дитині слід давати як додаток до основного харчування чи перекує.

Бутерброд — доволі калорійна страва. Так, 100 г хліба пшеничного містять 231 ккал, житнього — 202 ккал, здобних булок — ккал; масла вершкового — 661 ккал; сиру твердого — 360 ккал; а яловичого — 183 ккал, курячого — 241 ккал. Він чудово втамує голод. Однак денна норма вживання хліба для дітей дошкільного віку — це 80 г пшеничного і 40 г житнього; масла вершкового — сиру твердого — 5 г; м'яса та м'ясопродуктів — 100 г. Виходить, що дитина на добу повинна з’їсти не більше двох середніх скибок хліба пшеничного і двох — житнього. Їх необхідно розділити на  кілька прийомів їжі. А інші продукти харчування в раціоні потрібно чергувати. Тож дитина може їх їсти кілька разів на тиждень.

Чи швидко з’їдати

Батьки повинні давати дитині свіжі бутерброди і готувати їх пе­ред подачею, а не зберігати в холодильнику, поки дитина не з'їсть їх. Адже бутерброд — це страва, що швидко псується.

До подачі бутерброди зберігають за температури +6 °С, напів­фабрикати для нього — 0...+6 °С. Оброблені овочі та зелень збері­гають не довше, ніж 60 хв, відварені — 12 год; салат із сирими ово­чами — 15 хв, із відварними - 30 хв. Мариновану рибу, рублений оселедець, ікру овочеву, печінковий паштет перед подачею дитині не зберігають взагалі й дають дитині з’їсти одразу після приготу­вання.

Прихильники здорового харчування звикли вважати бутербро­ди некорисною чи навіть шкідливою їжею. Безумовно, батон із мас­лом і ковбасою ніяк не сприятиме гармонійному розвитку та зміц­ненню здоров'я дитини. Однак корисний бутерброд швидко втамує голод. А деякі батьки ще й хитрують і в бутерброд додають ті ко­рисні інгредієнти, які дитина не захотіла їсти у салаті, — так збалансовують її раціон. Та якщо шлях до зміни вподобань дитини від «ковбасного» до «правильного» бутерброда виявився звивистим, то порекомендуйте батькам спершу акцентувати увагу дитини на творчому декорі бутерброда. Дітям не важлива користь їжі — вони візуали й естети. Тож їстимуть лише красиву страву. Нехай батьки розкладають яскраві овочі чи фрукти на тарілці, у якій подають ко­рисний бутерброд чи дають дитині його з собою у ланчбоксі з улю­бленими героями мультфільмів.

Матеріали використані зі спеціалізованого журналу "Медична сестра дошкільного закладу" № 7 липень 2019 р.