Центр розвитку дитини "Гармонія"

Під час ігор у пісочниці деякі діти так захоплюються виготов­ленням «пирогів», що тягнуть їх до рота. Іноді діти підіймають камінці для того, щоб «з'їсти» їх. На думку деяких фахівців, бажан­ня спробувати на смак усе, що потрапляє під руку, виникає в дити­ни задля задоволення пізнавального рефлексу. Завдяки зусил­лям батьків або з віком це бажання зникає. Якщо ж дитина й надалі тягнутиме до рота все, що потрапляє їй під руку, то слід звернутися по допомогу до лікаря-педіатра. Адже таке бажання може зумовлюватися дефіцитом таких макро- та мікроелементів, як залізо, цинк або кальцій.

Кожній дитині для повноцінного розвитку необхідне раціо­нальне харчування, що враховує її вікові потреби в поживних речо­винах, вітамінах, макро- та мікроелементах. Наукові дослідження свідчать, що діти вважають найліпшою їжею фрукти та овочі, які мають високу енергетичну цінність. Віддавання переваги солодким, енергоємним продуктам харчування, бажання або небажання що-небудь їсти можуть стати перешкодою для забезпечення раціональ­ного харчування. А навіть незначні відхилення в раціоні призво­дять до розвитку в дитини дефіцитних станів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Індивідуальні смакові уподобання в дитини формуються як на генетичному рівні, так і на основі раніше отри­маного досвіду.

Дефіцит кальцію

На думку лікарів, бажання дитини скуштувати крейду пов'яза­не з гіпокальціємією - дефіцитом кальцію в організмі. У дітей до­шкільного віку гіпокальціємію спричиняють:

• шлунково-кишкові захворювання - гастрити, коліти, дис­бактеріоз кишківника тощо;
• недостатність функцій печінки та підшлункової залози;
• вживання лікарських препаратів, що порушують усмокту­вання речовин у шлунково-кишковому тракті - антациди, сорбенти тощо.

Основним симптомом недостатності кальцію є витончення або повне зникнення емалі з поверхні зубів. У цьому випадку зуби стають особливо чутливими до кислих продуктів. Також спостері­гають такі симптоми, як-от:

• підвищена ламкість кісток;
• ламкість нігтів та волосся;
• тріщинки в куточках рота;
• анемія;
• підвищена рухливість суглобів.

На недостатність кальцію в організмі дитини вказують також такі симптоми, як швидка стомлюваність, загальна слабкість, зни­ження інтелектуальної функції, суха шкіра, відчуття повзання му­рашок у пальцях рук і м'язові посмикування. До того ж у дітей з де­фіцитом кальцію під час огляду виявляють викривлення хребта та інші деформації кісток.

Гіпокальціємія може зумовити переломи кінцівок, судоми, відставання в рості та вазі, порушення будови кісток, розвиток ра­хіту в перші півроку життя, гальмування психічного розвитку, пізнє дозрівання функцій внутрішніх органів.

Для профілактики та лікування дефіциту кальцію необхідно відкоригувати раціон дитини: до нього обов'язково включають рибу, молоко та кисломолочні продукти -тверді та кисломолочний сири, йогурт, кефір. Корисними для дошкільників є яблука, зелений горошок, боби, усі види капусти, селера, редиска та сухофрукти.

Якщо немає змоги збагатити раціон дитини кальцієм, то вдаються до призначення лікарських препаратів, які містять кальцій і вітамін D₃

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Самостійне лікування гіпокальціємії в дити­ни може призвести до закрепів, важкої ниркової недостатності та сечокам'яної хвороби.

За потреби призначають лікування дисбактеріозу кишківника, ліку­вальну фізкультуру і масаж. Корисними є прогулянки на свіжому повітрі.

Дефіцит заліза

Бажання дитини їсти пісок або металеві предмети пов'язують з дефіцитом заліза в організмі. Цей мікроелемент бере участь в обмі­ні речовин, зокрема є складовою гемоглобіну, міоглобіну та деяких ферментів. Залізо накопичується в печінці та м'язах, а в разі знижен­ня його рівня в організмі - вилучається з них. Дефіцит заліза в ді­тей спричиняють:

• нераціональне харчування;
• дефіцит вітаміну С в організмі;
• порушення всмоктування заліза в кишківнику (зокрема, при одночасному вживанні з молочними продуктами);
• надмірне надходження з їжею оксалатів, кальцію, цинку та вітаміну Е, що блокують засвоєння заліза;
• хронічне отруєння свинцем;
• надмірне вживання лікарських препаратів, які знижують кислотність шлункового соку;
• інтенсивний ріст організму;
• порушення функцій щитоподібної залози;
• сильні кровотечі в разі травм та оперативних втручань.

Запас заліза необхідно постійно поповнювати для забезпечен­ня злагодженої роботи внутрішніх органів та систем організму. Три­валий його дефіцит в організмі дитини зумовлює залізодефіцитну анемію. Це захворювання системи крові призводить до затримки пси­хомоторного й когнітивного розвитку, зниження активності імунної системи. На думку лікарів, принаймні половина всіх випадків анемії в дітей дошкільного віку розвивається через дефіцит заліза.

У разі залізодефіцитної анемії дитина часто скаржиться на швидку стомлюваність, сонливість та дратівливість, миготіння мушок перед очима, головний біль, оніміння кінцівок. У дитини погір­шується апетит або змінюються смакові уподобан­ня: вона вживає речовини, які не мають харчової цінності, зокрема землю, пісок, крейду. Окрім того, симптомами дефіциту заліза в дітей є:

• бліда шкіра;
• задишка під час занять фізичною куль­турою;
• пришвидшене серцебиття;
• холодні долоні і ступні;
• ламкість нігтів;
•  непритомність.

Для підвищення вмісту заліза в організмі дитини потрібно вводи­ти в її раціон продукти харчування - джерела легкозасвоюваного заліза та лікарські препарати, що його містять. З раціону дитини, хворої на залізоде-фіцитну анемію, слід вилучити ман­ну та рисову каші, макаронні вироби. Важливо також контролювати вжи­вання нею продуктів харчування, що погіршують засвоєння заліза, - чаю, кавових напоїв.

Для профілактики залізодефіцитної анемії варто в раціон вклю­чити залізовмісні продукти, які б у дозах відповідно до віку дитини насичували її організм цим мікроелементом. Однак у разі розвитку залізодефіцитної анемії рекомендацій лікаря щодо харчування залі­зовмісними продуктами замало, додатково він призначає препара­ти заліза, адже з ними залізо із продуктів харчування всмоктується в рази швидше.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Добирати оптимальний лікарський препарат та його дозування має лікар-педіатр після ґрунтовного обстежен­ня дитини.

Лікарські препарати, що містять залізо, вживають одразу після їжі. їх запивають питною водою з додаванням лимонного соку, соком смородини чорної, обліпихи або апельсинів. Це сприяє ліпшому за­своєнню заліза.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дітям, які займаються спортом професійно, не­обхідно отримувати більше заліза.

Дефіцит цинку

Цинк бере активну участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, ну­клеїнових кислот, є складовою понад 300 металоферментів та гене­тичного апарату клітин. Незначне надходження цинку з їжею швид­ко призводить до його дефіциту. Адже запаси цього мікроелемента в організмі дитини вкрай малі. Дефіцит цинку також зумовлюють:

• нераціональне харчування;
• захворювання шлунково-кишкового тракту та печінки;
• порушення функцій щитоподібної залози;
• гельмінтози.

Основними симптомами дефіциту цинку в дітей є:

• погіршення короткочасної пам'яті та просторового мис­лення;
• зниження інтелектуальної функції;
• погане загоєння ран;
• ламкість нігтів;
• втрата апетиту, смакових відчуттів та нюху.

На нігтях з'являються білі плями. Це явище називається лейконіхією. Діти з дефіцитом цинку схильні до діареї, гострих респіра­торних захворювань нижніх дихальних шляхів та затримки росту.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Діагноз «дефіцит цинку» ставлять у тому ви­падку, якщо вміст цього мікроелемента в сироватці крові стано­вить менше 13 мкмоль/л.

Профілактику та лікування дефіциту цинку зазвичай здійс­нюють за допомогою лікарських препаратів, що його містять. Окрім того, збагачують раціон дитини м'ясом, рибою та молочними продуктами.

Дивні гастрономічні вподобання дитини лікарі пояснюють не лише психологічними проблемами дитини, а й дефіцитом макро- та мікроелементів. Медична сестра одразу має звернути увагу на таку харчову поведінку дитини, поінформувати про неї батьків та поре­комендувати їм звернутися до лікаря-педіатра, аби запобігти сер­йозним проблемам зі здоров'ям у дитини.

Продукти харчування, що містять легкозасвоюване залізо:

• печінка яловича;
• м'ясо індички або кролика;
• яблука;
• персики;
• абрикоси;
• чорниці;
• горох;
• квасоля;
• вівсяна та гречана крупи;
• пшеничний та житній хліб;
• риба та морепродукти

Пам'ятка для батьків

Як привчити дитину не класти до рота все, що потрапляє під руку

• Не підіймайте та не їжте продукти харчування, що впали на підлогу, навіть якщо вони в обгортці. Ліпше викиньте їх у відро для сміття так, аби дитина це бачила.
• Регулярно протирайте іграшки дитини вологою мильною серветкою. Іграшки, які вона гризе, мийте з милом щодня.
• Не користуйтеся на очах у дитини зубною ниткою, зубочисткою, не розгризайте горі­хи, не рвіть зубами упаковку, пакети тощо.
• Відучіть гризти нігті, олівці, ручки старшу дитину. Адже молодші діти завжди прагнуть усе повторювати за старшими.
• Робіть у квартирі вологе прибирання щодня, аби на підлозі не було крихт і залишків їжі. Прибирайте на кухні після кожного приготування і вживання їжі.

Матеріали використані з «Спеціалізованого журналу медична сестра дошкільного закладу» № 7 за 2016 рік