Центр розвитку дитини "Гармонія"

Сьогодні,  у час ринкових відносин й інформаційного суспільства, з самого дитинства людині необхідно мати хоча б елементарні економічні уявлення й навички відповідної поведінки. Економіка пронизує все наше життя,тому так важливо змалку вводити дітей в її світ, формувати економічну компетентність, що є невід'ємною складовою життєвої компетентності.

Нова філософія освіти , нові моделі навчання відповідають новому періоду розвитку інформаційних технологій, епохи технологічної культури, відповідального ставлення до довкілля. Сталість, сталий розвиток відіграє при цьому головну роль. Особливістю освіти для сталого розвитку є те, що вона охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання і виховання під кутом зору формування системи орієнтирів та моделей поведінки дітей та суспільства в цілому.

Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культуро творчих процесів у суспільстві породжують у сучасної людини нові потреби, ставлять нові завдання. Зокрема, це пристосування до життя у ринкових відносинах. При цьому розуміння елементарних економічних понять і володіння «ринковими» навичками поведінки – вимога, яку ставить час не тільки перед дорослими громадянами, а й перед дітьми. Тому сьогодні в світлі освіти для сталого розвитку вкрай актуально і важливо формувати економічну компетентність дітей, починаючи з дошкільного віку.

Комплекс питань, пов’язаних з визначенням завдань, методів, прийомів ознайомлення дошкільнят з основами  економіки розглядається у сучасних дослідженнях і свідчить про необхідність упровадження економічної освіти з дошкільного віку,коли дитина отримує первинний досвід (Грама Н., Лохвицька Л.,Сазонова А., Шатова А.та ін.).

Систему освітньої роботи з економічного виховання дітей дошкільного віку розроблено згідно концепції особистісно-орієнтованого підходу до виховання на основі вимог Базового компонента дошкільної освіти України.

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти передбачено формування у дітей елементарних споживчих уявлень,зокрема про товари,послуги,гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури» у частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6(7) років має «уявлення про ощадливе ведення домашнього господарства,вміє ощадливо ставитися до речей,грошей. Розрізняє соціальні ролі :«покупець», «продавець»,поняття: «товар», «гроші», «ощадливий», «недбайливий».

У старшому дошкільному віці доречно сформувати в дітей такі економічні знання та уявлення:

• про товари та послуги;
• про людей,які виробляють товари та надають послуги;
• про те,яким має бути товар (якісним,корисним,безпечним,відповідної ціни);
• про необхідність вдумливого підходу до вибору потрібних товарів (промислових і продовольчих);
• про правила безпечного та  бережливого користування речами;
• про необхідність послуг,якими користується сім'я та дитячий садок;
• про гроші;
• про рекламу;
• про правила раціонального харчування та культуру поведінки.

Увесь процес формування економічного досвіду дошкільнят відбувається за двома напрямами.

По - перше, дитина засвоює досвід попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та понять (через телебачення, гру з друзями, батьками). Сформований досвід є необхідним надбанням людини для орієнтації та участі в соціально - економічній сфері життєдіяльності.

По - друге,елементарний економічний досвід дитини формується у різних видах діяльності і є результатом її власної економічно доцільної поведінки. Це може бути спостереження за економічними процесами,виконання соціально - економічних ролей, участь у налагодженні найпростіших економічних взаємозв’язків між різними людьми (обмін, продаж, купівля).

Принципи організації освітньої роботи з формування економічної компетентності дітей:

Суб'єктності. Спрямованість педагогічного процесу на виховання дошкільнят як активних діячів,які перетворюють навколишнє середовище та самих себе. Діти перестають бути об’єктами впливу і стають учасниками спільної з дорослими   діяльності.

Орієнтації на цінності. Формування первинного економічного досвіду відбувається через систему загальнолюдських цінностей та особистісних якостей,необхідних для спілкування з людьми і успішної економічної діяльності майбутньому.

Свідомості. Використання методів навчання які відкривають дітям можливість бути самостійними ,активними,реальними суб’єктами процесу пізнання(творчі проекти, ігрова діяльність, спостереження).

Системності.Раціональне,послідовне та цілісне планування пізнавального матеріалу,дотримання логічної послідовності під час його подання.

Доступності. Використання в освітньому процесі економічних понять, доступних для сприйняття дошкільнятами.

Доцільності.Спрямування зусиль дитини на досягнення конкретної мети її діяльності,результатів,проектування дій,зміну їх відповідно власних прагнень і конкретних обставин.

Інтегрованість завдань економічного виховання в усіх видах творчої діяльності.

Завдання економічного виховання в дошкільному закладі реалізуються за такими основними тематичними розділами: «Наші потреби»,  «Праця багатство народу»,  «Ресурси ,природні ресурси,блага», «Купівля,гроші,товар», «Ми – господарі».

Формування економічної компетентності дітей починається з формування елементарних уявлень з економічної сфери життя. Для взаємодії та спілкування необхідна наявність лексичного запасу економічної спрямованості(поняття про економічні дії:придбати, обміняти; особисті якості:щедрий, добрий; властивості, що характеризують товар:якісний, дешевий, дорогий, сучасний). Запас мінімальної економічної лексики може бути як в активному,так і в пасивному стані.

Дитину слід ознайомлювати з правилами поведінки у різних ситуаціях, пов’язаних з економічними відносинами, спонукати змінювати свою діяльність залежно від зміни умов і вимог, вчити контролювати себе та узгоджувати свої дії з діями інших людей. Налагодженню контакту, по-перше, сприяє сформованість базових особистісних якостей (самостійність, працелюбність, розсудливість, відповідальність), по-друге,наявність вольових якостей (цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, ініціативність, самовладання) та по-третє, інтелектуальні здібності дитини. Для цього забезпечують психологічну та соціальну адаптацію старших дошкільників до нових умов життя, виховують такі особистісні якості дітей, що так чи інакше можуть бути пов’язані з економічною діяльністю (працьовитість, ощадливість, бережливість, раціональність; формують  навички і звички, пов’язані із загальною вихованістю дітей, та , такі, що мають економічну основу (вчасно вимикати світло й економити воду, дотримувати чистоти і порядку в приміщенні, утримувати в порядку власний одяг, взуття, іграшки, книжки); розвивають творчі здібності та логічне мислення дітей.

Формування первинного економічного досвіду здійснюється під час організованих занять, спостережень, трудової діяльності, дидактичних, сюжетно-рольових, рухливих ігор.

Економічною діяльністю для дітей може бути спостереження за економічним процесами, виконання соціально - економічних ролей, участь в економічних взаємозв’язках між людьми. Для дошкільників це стає можливим саме в процесі ігрової діяльності, оскільки гра починається з перетворення реальної соціально - економічної ситуації в уявну. Саме тому дорослим слід звернути увагу на основні позиції в організації ігор економічного спрямування.

У роботах сучасних дослідників такі основні характеристики особистості, як ощадливість, економність, працелюбність, вважаються звичайним стилем, манерою поведінки й ставлення до предметного світу. Якщо їх своєчасно не сформувати,в поведінці дітей можуть проявитися негативні якості: недбальство, неохайність, байдужість до пошкоджених речей,книжок,іграшок. Виділяються головні функції, які сприяють вихованню економічної культури дітей:

• турбота про збереження будівель, майданчиків, надання їм ладу, участь їх у збереженні;
• турбота про економне використання води,електроенергії;
• організацію господарсько-побутової, ручної, навчальної праці дітей та самообслуговування;
• турбота про охорону довкілля в місцях ,які розташовані біля дошкільного закладу, їх житла;
• бережливе ставлення до іграшок,книжок,посібників через виконання конкретних завдань,що спонукають до самостійного дотримання встановлених правил;
• організацію діяльності в атмосфері доброзичливих взаємин, що виявляються в шанобливому ставленні до людей,тварин та рослин.

Важливою проблемою сучасного суспільства є збереження чистоти рідного міста. Тому дітей  ознайомлюють з правилами поводження з побутовим сміттям як на вулиці, так і вдома. Формувати у дітей уявлення про виробництво паперу,потрібно сприяти розвиткові усвідомлення ними необхідності його повторного використання. Розв'язання конкретних проблемних ситуацій допоможе навчити робити правильний вибір і приймати відповідні рішення.

Бережливе ставлення до особистих та суспільних речей має здійснюватися у зв’язку із формуванням таких якостей,як охайність, навички складати речі на своє місце;працелюбність (бажання та вміння полагодити поламані речі); розуміння того,що люди багато працюють, щоб створити речі, які потрібно берегти.

Наприкінці перед шкільного віку діти навчаються бережливо використовувати речі для ігор,по-господарськи поводитися в дитячому садку, вдома, на вулиці, у природному оточенні; ощадливо ставитися до грошей,економно й раціонально їх витрачати,розповідати про необхідність грошей;бережно ставитися до води, електроенергії; розв’язувати проблемні ситуації,аналізувати їх, оцінювати свої вчинки.

Набуття та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам опанування елементарними економічними знаннями,готовність до адекватних ситуацій дій, формування базових якостей, але й стане підґрунттям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду.