Центр розвитку дитини "Гармонія"

 Батьки, або особи, що за їх дорученням приводять дитину в дошкільний заклад, мають передати дитину вихователю, або тому працівникові ДНЗ, який приймає дітей в цей час. Неприпустимо відправляти дитину в дошкільний заклад саму, без супроводу дорослого. Увечері вихователь зобов'язаний передати дитину батькам або іншій особі, що прийшла за їх дорученням. Вихователь не має права віддавати дітей з дошкільного закладу НЕПОВНОЛІТНІМ ДІТЯМ , БАТЬКАМ У НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ.

Оскільки відповідно до чинних нормативно - правових актів батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, то за потреби інші особи можуть забирати дитину з дошкільного закладу. У цьому випадку мають написати  на  ім' я завідувача відповідну заяву з переліком осіб, яким довірено забирати дитину з дошкільного навчального закладу. На підставі цієї заяви керівник навчального закладу дає згоду на те, щоб, окрім батьків, дитину з ДНЗ забирали інші особи

Чи мають право неповнолітні особи забирати своїх братів і сестер з дошкільного навчального закладу?

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. №2947- ІІІ (із змінами, далі - (сімейний кодекс) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ (із змінами, далі - Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до Закону № 2402.

У частині 3 статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628- ІІІ (із змінами, далі - Закон № 2628) зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.

Згідно з частиною 2 статті ІІ Закону № 2628, дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

Тобто, вищезазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, та дошкільного навчального закладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров'я тощо.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини І статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (із змінами, далі - Цивільний кодекс) фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність.

Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу.

3 огляду на це, забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття.