Пам'ятка для батьків "Перша долікарська допомога дитині в разі термічного опіку"
Перша допомога на місці події в разі опіків полягає у швидкому припиненні дії термічного агента. За ураження органів дихання й отруєння токсичними речовинами, що утворюються під час горіння, першочерговим заходом є забезпечення прохідності дихальних шляхів дитини - подача чистого повітря і контроль за їх прохідністю. Який же порядок надання першої долікарської допомоги в разі отримання дитиною термічних опіків за різних ситуацій?
- У разі обварювання окропом якнайшвидше зніміть намочений гарячою рідиною одяг дитини, по можливості - швидко охолодіть обварені частини тіла водопровідною водою.
- У випадку займання одягу дитини загасіть полум'я водою, а потім зніміть одяг. Якщо достатньої кількості води немає, гасіть доступними підручними засобами — щільною тканиною, одягом, піском, землею тощо.
- Дозуйте зусилля і не накривайте дитину з головою - це може призвести до вдихання продуктів горіння з подальшим опіком дихальних шляхів і/або отруєнням.
- Не притискайте щільно одяг, що горить, до тіла, а також не збивайте полум'я голими руками.
- Якщо дитина перебуває в зоні дії електричного струму, в першу чергу подбайте про особисту безпеку, аби можна було допомогти дитині.
- Розплавлений і прилиплий до тіла одяг не видаляйте, щоб уникнути додаткового ураження обпаленої поверхні і скальпування рани. Ці ділянки закрийте сухими стерильними серветками.
- За опіків кінцівок, плечового поясу, голови, шиї — зніміть з дитини ланцюжки, кільця, годинник, браслети, адже надалі через поширення набряку вони можуть здавлювати тканини, порушуючи кровообіг аж до розвитку ішемії та некрозу.
- Якомога раніше розпочніть охолодження опікової поверхні. Це зменшить глибину ураження, обсяг набряку та послабить больові відчуття, що дуже важливо для дитини. Охолоджувати опікову поверхню слід тому, що:
- навіть після припинення дії термічного агента опіковий процес розвивається та поглиблюється через те, що уражені поверхневі тканини нагрівають нижчі тканини;
- продукти тканинної деструкції, що утворюються, порушують локальну мікроциркуляцію і газообмін;
- перегрівання різко активує процеси окислення і зумовлює поширення травми на неуражені або слабо уражені тканини.
- Для охолодження в перші дві години використовуйте воду, температура якої становить +8°...+25 °С (температура холодної водопровідної води +8...+15 °С). Впродовж не менше 15 хвилин температура води має бути +15 °С.
- Застосовуйте душовий розпилювач або будь-яке доступне джерело води, підбираючи температуру води до комфортної, щоб не допустити ознобу в дитини.
- Через легкість загального переохолодження організму дитини раннього віку охолоджуйте уражену ділянку тіла водою за температури +22 °С.
- За можливості занурюйте уражену частину тіла дитини у ванну з водою. Тривалість охолодження залежить від локалізації, глибини і площі опіку і коливається від 3-5 до 15-20 хвилин.
- Пухирі, що утворилися, змастіть антисептичною маззю - синтоміциновою емульсією, левомеколем - і накрийте стерильною марлевою серветкою.
- Опікові рани можна обробити неспиртовими водними антисептиками - бетадином, дека-саном.
- У разі тяжких опіків догоспіталізаційні заходи обмежте охолодженням уражених частин тіла і накладенням на них пов'язок. Не видаляйте фрагменти тканин, не намагайтеся очистити рани.
- Обов'язково госпіталізуйте в разі опіків дитину:
- віком до трьох років;
- з електричними опіками;
- з опіками шиї, рук, геніталій;
- з підозрою на термоінгаляційні ураження;
- яка була фізично слабкою, нездоровою перед тим, як стався опік.
- Дитину з опіками незалежно від їх площі і глибини обов'язково має оглянути хірург або комбустіолог.
У разі термічного опіку в дошкільника категорично заборонено:
- Укутувати і зігрівати опікову поверхню.
- Змащувати опікову рану жирними речовинами і продуктами, зокрема салом, вазеліном, олією, оскільки це погіршує тепловіддачу і доступ повітря.
- Прикладати лід до опікової рани, адже в умовах порушеного кровообігу це призведе до спазму судин, відмороження і некрозу тканин.
- Присипати опікову рану землею, тальком, присипками, борошном та іншими сипкими речовинами.
- Силоміць зривати фрагменти одягу з уражених ділянок опікової поверхні тіла дитини (правильно - зрізувати ножицями).
- Торкатися опікової рани руками.
- Розкривати пухирі, що утворилися.
- Прикладати до опікової рани серветки, змочені засобами побутової хімії, сечею тощо.
- Заклеювати опікову рану лейкопластиром.
Матеріали використані з «Спеціалізованого журналу медична сестра дошкільного закладу» № 1 за 2014 рік