Центр розвитку дитини "Гармонія"

Яблука - це одні з найсмачніших і найпоширеніших фруктів. Батьківщиною яблук є Центральна Азія, де й досі можна знайти дикі яблуні.

Існує багато сортів цих плодів. Вони відрізняються за кольором, розміром і вагою. Так, бувають зелені, жовті, червоні, зелено-жовті та червоно-жовті яблука. їхня вага може коливатися від 70 г до 350 г. Ці фрукти можуть відрізнятися формою, ароматом і смаком плодів.

Які хімічний склад та енергетична цінність

Хімічний склад яблук залежить від сорту, умов вирощування й зберігання, ступеня зрілості та тривалості зберігання. Ці фрукти містять до 85% води, решта — білки, жири, вуглеводи, клітковина, пектинові речовини та органічні кислоти. Вміст вуглеводів, зокрема фруктози, глюкози і сахарози залежить від сорту яблук. Утім фрук­този вони містять найбільше. Вона в 2,5 рази солодша за глюкозу і в 1,7 рази за сахарозу. Тому вживання фруктози дає змогу знизити споживання інших вуглеводів. Залежно від сорту яблука містять до 1,2 мг пектинів на 100 г. Найбільше їх у зрілих сирих та запечених плодах. Під час термічної кулінарної обробки пектинів у яблуках стає більше.

Серед органічних кислот домінує яблучна, значно менше ли­монної, урсолової та хлорогенової кислот. Смак яблук залежить від співвідношення в них цукрів і органічних кислот. Найгармонійніший смак мають яблука, які містять значну кількість цих речовин. Тож що кисліше яблуко, то більше в ньому органічних кислот. Мочені яблука містять також молочну кислоту.

Яблуко - джерело вітамінів С, А, Е, РР та групи В. У молодих пло­дах вітамін С синтезується активно, тому вміст його в них може бути більшим, ніж у період збирання. Кількість вітаміну С в яблуках стано­вить до 21,1 мг/100 г. Шкірка та тонкий шар м'якушу під нею містять найбільше вітамінів. До того ж яблука зимових сортів містять більше вітамінів, ніж літніх. Є у яблуках макро- та мікроелементи, як-от:

• калій; 
• залізо;
• кобальт;
• йод;
• мідь.

​Зелені яблука містять більше вітамінів, макро- та мікроелемен­тів, червоні - цукрів.

Шкірка яблук містить флавоноїди й дубильні речовини. Саме останні зумовлюють терпкий смак яблук, зокрема дичок. Насіння містить до 15% ефірні олії та йод. Чотири-п'ять кісточок забезпе­чують добову потребу організму в цьому мікроелементі.

Насіння яблук містить отруйний глікозид - амигдалін. Утім не бійтеся вживати яблука, дізнавшись таку інформацію. Адже орга­нізм людини може переробити невеликі дози цієї речовини. Ле­тальна доза амигдаліну становить 1 мг/кг ваги, а це — приблиз­но 200 яблучних насінин.

Хімічний склад та енергетичну цінність яблук визначено в до­датку 11 до Інструкції з організації харчування дітей у дошкіль­них навчальних закладах, затвердженої наказом МОН, МОЗ від 17.04.2006 № 298/227 (далі — Інструкція). Уміст у 100 г продукту: білків — 0,4 г, жирів — 0,4 г, вуглеводів — 10,4 г. Енергетична цін­ність яблук на 100 г продукту харчування становить 45 ккал. Кало­рійність сушених яблук у п'ять разів більша ніж свіжих. Хімічний склад свіжого яблука практично не змінюється навіть після трива­лого зберігання.

Як впливає на здоров'я

Корисні властивості яблук пов'язані із пектинами та кліткови­ною. Вони адсорбують з кишківника солі важких металів, радіо­активні речовини, холестерин і токсини, та виводять їх з організму дитини. При цьому пектини та клітковина не порушують природної мікрофлори кишківника. За­вдяки такому очищенню поліп­шується периферійний кровообіг, зменшується ризик тромбоут­ворення в судинах та розвитку в майбутньому серцево-судинних захворювань.

Пектини є тим субстратом, на якому ростуть корисні кишкові бактерії, які виро­бляють вітаміни та зміц­нюють імунітет.

Одне яблуко щодня зранку  по­ліпшує роботу шлунково-киш­кового тракту , а саме:

• посилює секрецію шлунко­вого соку;
• регулює кислотність шлункового соку;пригнічує розвиток шкідливих мікроорганізмів у кишківнику;
• посилює перистальтику кишківника;
• допомагає засвоєнню білків і жирів.

Завдяки вмісту дубильних речовин яблука мають протиза­пальну і бактерицидну дію. Тому їх можна вживати з лікувальною метою в разі коліту й дизентерії. Однак за колітів плоди слід обчи­щати від шкірки, адже її грубу клітковину шлункові складно пере­травлювати. Вона може спричиняти кольки й здуття живота. Ко­рисними ці фрукти будуть і дітям із холециститом, оскільки мають легку жовчогінну дію.

У разі захворювань шлунково-кишкового тракту не варто зло­вживати яблуками кислих сортів. Адже вони містять більше ор­ганічних кислот, що подразнюють слизову оболонку шлунка та кишківника. Кислі яблука фахівці з харчування рекомендують давати дітям за зниженої кислотності шлункового соку.

Свіжі яблука корисні для зубів. Вони сприяють очищенню зуб­ного нальоту, міжзубного простору, а відтак - запобігають розви­тку карієсу. Окрім того, коли дитина жує тверде яблуко, його м'якуш масажує ясна. Такий своєрідний яблучний масаж зміцнює ясна та по­ліпшує їх кровообіг. Утім якщо дитина вживатиме яблука надміру, то органічні кислоти можуть зіпсувати зубну емаль.

Червоні яблука можуть зумовити в дитини алергію, навіть якщо ви обчистите шкірку. Проявами алергії на яблука є почерво­ніння, висипання та свербіння шкіри. Минає вона, якщо виключити плоди з раціону дитини. Місцеві зелені яблука зазвичай не спричи­няють алергійних реакцій.

Найкорисніші свіжі яблука. їх бажано вживати зранку натще. Якщо з'їсти яблуко на десерт, воно бродитиме та зумовлюватиме здуття живота. Що більше яблуко зберігається, то менше в ньому вітамінів.