Індивідуальний розвиток особистості дошкільника в умовах різновікової групи
«Індивідуальний розвиток особистості дошкільника в умовах різновікової групи»
Сучасні освітні тенденції спрямовують увагу педагогів на підтримку індивідуальної своєрідності кожної дитини, вивчення та урахування її індивідуальних відмінностей, формування якостей, які забезпечують досягнення життєвого успіху.
Реформування дошкільної освіти, зменшення кількості дошкільних закладів, а також ініціатива батьків спричинили створення різновікових груп в дошкільних навчальних закладах. Четвертий рік поспіль я працюю з дітьми різного віку. В умовах роботи у різновіковій групі особливої актуальності для мене набуло питання збереження та розвиток індивідуальності кожної дитини, створення індивідуалізованих освітньо-виховних програм.
Існуючі одновікові групи у дитячих садках формуються за віковим критерієм - молодші, середні, старші. У той же час, дитина спілкується з набагато різноманітнішим соціумом, і її стосунки значно багатші, ніж вона отримує в одновіковій групі дошкільного закладу. Створення різновікових груп дозволяє використовувати позитивні моменти співіснування дітей різного віку. Різновікове оточення в дошкільному закладі збагачує соціально-моральний досвід дитини і створює умови для його особистого розвитку. Основна ідея мого досвіду – створення умов для задоволення особистих потреб самореалізації дошкільників відповідно до їх здібностей, інтересів, талантів, вікових можливостей в умовах різновіковій групи.
Практика виховання дітей у таких групах має багато позитивних рис. У процесі роботи з дітьми різного віку педагогові легше відійти від уніфікації й приділяти більше уваги індивідуально зорієнтованому вихованню, а опосередковано — через старших дітей — передавати молодшим набутий досвід міжособистісних взаємин, інформацію про норми та правила поведінки, розвивати інтелект. Саме старші діти є для малят зразком людських взаємин.
У пошуках інноваційних технологій в організації роботи з дітьми у різновіковій групі ознайомилася:
- з вальдорфської педагогікою Р. Штайнера, яка належить до особистісно зорієнтованих технологій
- з працями М.Монтесорі, в яких основним є «принцип вільної активності дітей» ;
- з концепцією С. Русової про те, що в центрі уваги педагога стоїть особистість дитини, з її природженими нахилами, бажаннями, здібностями; порадами щодо змісту, способів організації дітей різного віку у дитячому садку;
- спадщиною В.Сухомлинського, з проблеми організації роботи з дітьми у різновікових групах, здійснення індивідуального підходу до кожного вихованця.
Питання виховання та навчання дітей у різновікових групах розглядають такі педагоги як Г.Г.Григор’єва, С.І Якименко, Т.Н. Доронова, Л.П.Голян, А. І. Михайлова, Е. М. Кушнаренко, Н. В. Губанова.
Кожна дитина - це особливий, неповторний світ, і пізнати його може тільки той, хто може зрозуміти тривоги та сумніви малюків, їхні радощі та успіхи. Загальні вікові особливості у кожної дитини виявляються по-різному, залежно від індивідуальності: одна дитина може бути емоційнішою, а інша – навпаки. У кожної дитини по-різному розвинені пам’ять, увага, мислення.
Не відразу можна визначити індивідуальні особливості дитини, сильні і слабкі сторони її поведінки. Це тривалий процес, який потребує від мене великого терпіння та наполегливості, творчих пошуків, але є основним. Тільки спостерігаючи за дитиною, я зрозуміла, чому вона діє саме так. Дані, добуті в результаті такого вивчення, дали мені змогу визначити основні педагогічні завдання у роботі з окремими підгрупами дітей, намітити шляхи їх реалізації, постійно контролювати ефективність навчально-виховної робити. Актуальні завдання, які ставлю перед собою:
• систематичне вивчення кожного вихованця;
• підбір найбільш ефективних методів і прийомів виховного впливу;
• визначення «зони найближчого розвитку» кожного вихованця;
• розробка програм індивідуального розвитку;
• підбір навчально-розвивальних завдань різного ступеня
складності;
• виготовлення дидактичних посібників, що враховують інтереси та можливості кожної дитини;
• аналіз отриманих даних з метою прогнозування стратегії подальшого розвитку малюків.
Постійний соціальний статус дошкільника у різновіковій групі урізноманітнюється одночасною позицією як старшого, так і молодшого серед дітей, що важливо для формування соціальних навичок взаємодії, вміння радитись і отримувати допомогу від старших, а також радити і допомагати меншим. У такій групі дитина не відчуває необхідності постійно порівнювати себе з іншими, щоб «бути рівною», що за недосконалого педагогічного керівництва нерідко спричинює штучне урівнювання. Для себе я остаточно з’ясувала , що виховання дитини у різновіковій групі створює умови для набуття досвіду взаємодії, розуміння іншого, вміння спільно гратися, вчитися, працювати.
Педагогічне керівництво навчально-виховним процесом спрямовую на організацію спільного життя дітей, їхнє спілкування, взаємодію, які впливають на психічний розвиток, сприяють формуванню товариських взаємин, вихованню гуманності, розвитку індивідуальних здібностей.
Щодня, намагаючись зробити кожну хвилину перебування малюка в дитячому садку цікавою, пізнавальною, я виховую ініціативу, активність, допитливість, розвиваю творчі здібності та мислення кожної дитини.
У здійсненні поставлених завдань мені допомагають такі форми, методи і прийоми: розвивально-творчі години, міні-заняття, спостереження, екскурсії, розглядання об’єктів, картин, бесіди, художнє читання і розповідання, переказ, вивчення напам’ять віршів, ознайомлення з прислів’ями, приказками, та прикметами, відгадування загадок, драматизація літературних творів, вирішення проблемних ситуацій, домашні завдання для батьків тощо.
Завжди пам’ятаю, що гра - провідна діяльність дитини, яка лежить в основі її навчання та виховання. Саме гра допомагає нам навчити малюка не тільки читати, писати, мислити, будувати стосунки між однолітками і дорослими, а й реалізувати себе як особистість.
Наступним кроком моєї роботи було наповнення предметно-ігрового розвивального середовища різноманітними сюжетно-рольовими та дидактичними іграми відповідно до віку дітей у групі. Вважаю, що застосування саме дидактичних ігор на заняттях, у повсякденному житті в поєднанні з іншими формами й методами, дає можливість значно підвищити ефективність навчально-виховного процесу. У своїй практиці використовую дидактичні ігри як чинник взаємонавчання малюків. Виготовляю універсальні дидактичні ігри, якими б могли гратися як молодші, так і старші дошкільники, допомагаючи та навчаючи один одного.
Свою педагогічну діяльність організовую у тісній взаємодії з батьками, раджусь та залучаю їх до оформлення інтер’єру групової кімнати, до поповнення ігрових та навчальних центрів ігровим та дидактичним матеріалом. Батьки завжди із задоволенням приймають участь у різноманітних заходах, як то: конкурси, ярмарки, виставки малюнків, колажів та поробок, вечори відпочинку. Я дуже люблю своїх маленьких вихованців, ціную особистість у кожній дитині, щиро радію кожній дитячій перемозі, кожному здобутку. Напевно, тому й відчуваю підтримку з боку батьків. Слова подяки і розуміння з їхнього боку гріють душу та вселяють впевненість у правоті обраного мною життєвого шляху.
Для кожного малюка за участі батьків була зроблена «Досягалочка», в якій знаходиться не лише інформація про малюка, його родину, родинне дерево, «квітка імені», збираються персональні роботи, а й зберігаються діагностичні карти.
Діагностику особистих досягнень кожного малюка проводжу на початку, всередині та наприкінці навчального року. Це допомагає мені слідкувати за динамікою фізичного, психічного та інтелектуального розвитку кожного вихованця, коригувати індивідуальні програми розвитку. На підставі даних діагностики я можу запевнити, що в умовах різновікової групи значно підвищується рівень компетентностей як кожного малюка, так і групи в цілому.
Організація роботи з дітьми різного віку є достатньо складною. Тому велику увагу приділяю підвищенню свого професійного рівня, завжди пам’ятаю, що педагогічна наука постійно розвивається. Знайомлюся з новими методами та прийомами, зустрічаюся з новими проблемами, які постійно вирішую, використовую інновації в практичній роботі, адже без цього неможливо, цього вимагає наше сучасне життя. Для полегшення сприймання та засвоєння різноманітного матеріалу, активізації мисленнєвих функцій, психічних процесів, розвитку творчості, виховувати моральних якостей використовую елементи технології розвитку творчої особистості (ТРВЗ) Г. Альтшуллера, елементи Програми з художнього виховання, навчання і розвитку дітей 2-6 років «Кольорові долоньки» Ликової І.О., метод проектів, педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського тощо.
Успіх роботи у різновіковій групі залежить від чітко продуманої структури і належної організації дітей. Працюючи в умовах різновікової групи, потрібно добре знати програму всіх вікових груп, доцільно поєднувати різний програмовий матеріал протягом розвивально-виховної зайнятості, продумувати, чим займуться діти кожної підгрупи. Складність планування роботи в різновікових групах полягає в тому, що доводиться враховувати вік дітей і вдало підбирати завдання для дітей різного віку.
У результаті організації життєдіяльності дітей в умовах різновікової групи значно підвищується ефективність здійснення індивідуальної роботи, покращуються взаємини між дітьми та атмосфера психологічного комфорту, відбувається взаємообмін дитячим досвідом. Я вважаю, що у майбутньому саме різновікові групи посядуть чільне місце у справі індивідуального розвитку особистості дошкільників.