Чи варто дошкільникам переглядати повнометражні стрічки
Усе частіше мультфільми стають повнометражними. Очікування перегляду стрічки в кінотеатрі зазвичай викликає неабиякий захват у дитини. Однак найчастіше зацікавленості вистачає лише на кілька сюжетних епізодів. Відтак дитина відволікається на свої справи. Знання причин такої поведінки дасть змогу батькам адекватно організувати дозвілля дитини
СИТУАЦІЯ
Шестирічна Оленка впродовж кількох тижнів чекала на прем'єру нового мультика та походу до кінотеатру з батьками. Однак уже за півгодини після початку сеансу почала нудитися, соватися в кріслі та розглядати все довкола. У результаті з кінозалу дівчинка вийшла не захоплена, як очікували мама з татом, а навпаки, змучена. Тож у батьків виникло запитання: «Чи варто наступного разу вести доньку до кінотеатру або дозволяти їй переглядати повнометражний мультфільм чи кінофільм вдома? У якому віці вона буде до цього готова?».
ВАРІАНТ РОЗВ'ЯЗАННЯ
Будь-який мультфільм або кінофільм тривалістю півтори-дві години є надто обтяжливим для нервової системи дітей дошкільного віку. Річ навіть не так у складності й закрученості сюжету фільмів, як у вікових особливостях сприймання та концентрування уваги. Доведено, що психіка дітей віком до семи років не здатна якісно сприймати інформацію, яка надходить понад 25-30 хвилин. Інакше кажучи, через 30 хвилин після початку перегляду стрічки діти вже слабо реагують на дію, що розгортається на екрані. І не важливо, де відбувається перегляд: у кінотеатрі чи вдома перед телевізором. У будь-якому разі інформація не обробляється в мозку, не має пізнавального ефекту, а отже, не становить цінності для розвитку дітей. Відповідно, обговорюючи з батьками або однолітками раніше переглянутий мультфільм чи кінофільм, діти часто не орієнтуються в сюжетних лініях, не пригадують певні сцени, імена персонажів тощо. І з огляду на вікові особливості розвитку їхньої психіки та пам'яті, - це цілком нормально.
Перегляд повнометражних фільмів не є корисним для дошкільників з кількох причин:
- перегляд фільму від початку до кінця виснажує дітей. Це зумовлює зниження їхньої витривалості під час ігор, спортивних вправ, виконання інтелектуальних завдань тощо.
Окрім того, перевтома часто призводить до капризування, апатії, а інколи й агресії з боку дошкільників; • під час перегляду фільму зорове сприймання в дітей є значно активнішим за осмислене. Тому дошкільники часто вихоплюють зі стрічки окремі образи, фрази, моделі поведінки. При цьому тлумачать їх здебільшого неправильно або однобоко й відтак застосовують у невідповідних життєвих ситуаціях.
З огляду на це дітям дошкільного віку можна переглядати лише ті мультфільми та кінофільми, які за змістом та тривалістю відповідають їхній віковій категорії. Перегляд фільмів тривалістю понад ЗО хвилин доцільно відкласти до більш старшого віку або ж переглядати їх частинами. Найвідповіднішими телепрограмами для дітей дошкільного віку є дитячі короткосерійні (15-20 хв.) пізнавальні передачі або мультсеріали.
Якщо до змісту фільму, тривалість якого перевищує визначену норму, немає жодних зауважень, його можна переглядати частинами, як міні-серіал. Для цього батькам слід попередньо подивитися фільм та «поділити» його на змістовно цілісні блоки по 25-30 хвилин.
Загальна кількість часу, проведеного перед телевізором протягом дня, для дітей дошкільного віку не має перевищувати 30-35 хв. Утім зауважимо, що дітям до двох років узагалі не слід дивитися телевізор.
Телепередачі, фільми, мультфільми, які транслюють на телебаченні, у жодному разі не повинні бути фоном для основного виду діяльності у кожний конкретний момент. Адже це порушує концентрацію дітей на виконанні певного завдання, що призводить до перевтоми. Як звуковий фон ліпше обирати класичну або іншу спокійну музику і вмикати її не надто голосно, або ж не використовувати звуковий фон узагалі. Важливо зауважити, що діти з підвищеною сенсорною чутливістю мають займатися та відпочивати у кімнаті з максимально можливою шумоізоляцією. Саме такі умови сприятимуть їх гармонійному розвитку та високій концентрації на виконуваній діяльності.
Особливої уваги з боку батьків потребує перегляд дітьми численних рекламних роликів. Вони приваблюють веселою музикою та яскравими зображеннями. Утім більшість із них мають складні сюжети, які дошкільники не в змозі оцінювати критично. Як відомо, основне завдання реклами — схилити людину до придбання того чи того продукту. А для цього творці реклами застосовують велику кількість прийомів маніпуляції увагою та свідомістю, зокрема прийом сексуальності. Психіка дітей більш чутлива до дії реклами, тому вони часто випрошують у батьків ті чи ті рекламовані ласощі, іграшки, напої тощо, які не завжди відповідають вимогам до харчування та потребам розвитку дітей.
Отже, батькам варто дуже уважно стежити за тим, що переглядають їхні діти на телеекрані чи у кінотеатрі, та чітко регламентувати час перегляду.