ЯК ВИХОВУВАТИ КРЕАТИВНУ ОСОБИСТІСТЬ
Усі ми прагнемо якнайкраще підготувати малят до дорослого життя. Однією з важливих передумов успішної реалізації в нашому непростому світі нині визнано розвиток креативності.
СТАНДАРТ І КРЕАТИВ – ДВІ СКЛАДОВІ УСПІХУ
Креатив і стандарт – поняття, що міцно закріпилися в сучасному педагогічному обігу. Тож пропоную ще раз безоцінно поглянути на їх визначення, поданні в тлумачних словниках.
Стандарт – це нормативний документ, що визначає норми, правила, вимоги до об’єкта чи діяльності; загальноприйнятий взірець. Синоніми слова «стандарт» - «критерій», «норма», «рівень», «орієнтир», «зразок».
Креатив – творча складова будь-якої діяльності, або відхід від стандарту.
РІЗНІ РІВНІ КРЕАТИВНОСТІ
Давайте з вами дізнаємось, коли і як починає проявлятися креативність.
Креативність на рівні невмілості
Уявіть собі малюка, який уперше долучився до ліплення вареників, поливання газону тощо.
Під час ліплення вареників дитина розкачує, розтягую, з’єднує краї виробу, наслідуючи дії дорослих та експериментуючи з тістом. Дитячій виріб, ясна річ, відрізнятиметься від стандартного, звичного нам. Та чи можна назвати його креативним? Проте це креативність на рівні невмілості.
Під час поливання газону шлях буде тим самим: спостереження – наслідування дорослого – гра, експериментування – неочікуваний/ нестандартний результат. Усе це про креатив невмілості й відсутність свідомого пошуку власних шляхів та ефективних способів дій. Творити на рівні невмілості можуть усі. Можливо, у когось навіть буде несподівано цікавий результат.
Креативність на рівні умінь
Справжня креативність, за поодинокими винятками надзвичайної обдарованості, виникає лише на рівні сформованих умінь.
Через це проходять люди всіх творчих професій: художники, музиканти, актори, письменники, педагоги, лікарі, конструктори, дизайнери та ін., а також представники робітничих професій, на кшталт кухаря чи муляра. Проте і серед тих, і серед інших завжди є майстри й ремісники від професії.
Згадаємо, із чого починали видатні митці. І Мікеланджело, і Боттічеллі, й Леонардо да Вінчі, й інші генії довго і наполегливо вчилися, опановуючи класичні прийоми малювання, техніки живопису, перш ніж увійшли в історію світового мистецтва.
Звернімось до українських реалій. Згадаймо Г. Сковороду, Т. Шевченка, А. Шептицького, І. Франка, Лесю Українку, сучасних поетів і письменників. Ці люди розширювали межі можливого своєю невтомною працею. І праця ця була – навчання. Всі видатні люди здобули визнання завдяки копіткій праці, щоденному самовдосконаленню. Перш ніж стати визначними майстрами, всі вони тривалий час учились у старших педагогів. В основу їхньої майстерності лягли цілеспрямовані спостереження і професійна освіта під керівництвом учителів. Далі – порівняння й аналіз творчості інших митців, засвоєння наданих зразків і лише потім – спроби створення власного творчого продукту, що увінчалися успіхом завдяки як великій кількості занять, так і сміливості виражати себе, бути іншим.
РАДІСТЬ – РУШІЙНА СИЛА КРЕАТИВНОСТІ
Радість від діяльності
До проявів креативності дітей спонукає радість – від самої діяльності, радість успіху і радість визнання. Але лише за умови, що вона розділена з іншими, і насамперед зі значущими дорослими. Тому завдання педагогів – створення радісної атмосфери під час будь-якої діяльності дітей, насамперед через забезпечення низки умов фізіологічного та психологічного комфорту. Свіже повітря, зручне освітлення й обладнання, естетичні матеріали для діяльності, вільна можливість перервати діяльність, щоб попити води чи зазирнути в книжку і роздивитися малюнки, тощо.
Під час малювання, художньої праці чи кулінарної творчості доцільне буде увімкнути фоном класичну музику. Вона не лише в природній спосіб забезпечує тишу, оскільки діти прислуховуються до неї, не лише виступає регулятором часу діяльності, а й надихає малят на створення яскравих образів. Радості дитячій діяльності додає також добра й щира усмішка виховательки, тихе слово схвалення і своєчасна підтримка.
Радість успіху
Радість успіху забезпечується схвальним оцінюванням результатів діяльності дітей. Тут доцільно пригадати давнє правило: хвалити треба привселюдно, а сварити чи робити зауваження лише наодинці. Мудрість педагога полягає в тому, щоб знайти найменшу можливість похвалити, а отже, підтримати дитину. Навіть якщо результат геть невдалий, педагог може сказати: «Мені подобається те, що ти хотів/ хотіла зробити!».
Чудовою традицією вітчизняних закладів дошкільної освіти є демонстрація результатів діяльності дітей батькам. Батьки щовечора ознайомлюються з роботами дітей та їхніми успіхами, а вихователь доповнює враження добрими мотиваційними коментарями.
Радість визнання
Питання радості визнання більш складне. Визнання, або відчуття своєї значущості, є однією з базових потреб особистості. І дорослі, й діти прагнуть, щоб результати їхньої діяльності були видимі не лише їм. Це дає потужній стимул діяти ще краще. Проте якщо ми виділяємо серед дітей кращих, то маємо подумати про реакцію решти.
Важливо, щоб діти усвідомили – кожен із них має свої сильні сторони, досягнення в певному виді діяльності. У когось кращі малюнки, у когось акторські здібності, в інших – спортивні досягнення, успіхи в кулінарії, математиці чи пізнанні природи.
Аби допомогти дітям продемонструвати свої успіхи і побачити досягнення інших, варто організовувати виставки досягнень. Проведення такої виставки вимагає тривалої підготовки. Вона має стати значущою для всіх учасників: з оцінкою успіхів кожного, врученням грамот і подарунків. Завдання для вихователів – придумати номінації для кожної дитини і навчити малечу радіти за інших.
Творчі здібності не завжди розкриваються в дошкільному дитинстві. Можливо, це станеться на наступних етапах розвитку. Головне – створити дітям сприятливі умови для розвитку пізнавального інтересу та вільного прояву своїх можливостей, навчати основ різних видів діяльності.
І наостанок головне. Ми, ті, хто виховує дітей, маємо пам’ятати: основною умовою навчання і мотивації є атмосфера взаємної довіри дитини і дорослого. Усе інше докладається згодом, на відповідних етапах розвитку інтелектуальної та вольової сфери у шкільні, юнацькі чи зріли роки.
Використані джерела:
- Журнал «Дошкільне виховання», №3/2023, стор. 3-6