Центр розвитку дитини "Гармонія"

    Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування зна­чних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:

• прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
• провітрювання дитячої кімнати та спальні;
• обливання;
• обтирання;
• вмивання прохолодною водою.

    У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

    Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозо­вано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіоло­гічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.

    Головне завдання батьків у процесі загартування - створюва­ти для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміц­нити вроджені захисні сили організму.

Коли і як починати загартовувати дитину?

    Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетво­ряться на спосіб життя дитини.

    Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здоро­ва, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних про­цедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вими­ти шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

    Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрюва­ти кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

    Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежи­ти за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

    Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зо­крема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно від­новити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?

    Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи за­гартування.

    Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.

    Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.

    Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помеш­канні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну пли­ту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.

    Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

    Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто яко­мога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля бу­динку басейн, у якому дитина плескатиметься.

    Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.

    Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

    Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

    Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщен­ні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріж­ка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з висту­пами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим руш­ником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

    Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кін­ці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холод­нішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообі­гу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав,

    Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.

    Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підго­товкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волоха­тою рукавичкою до почервоніння шкіри.

    Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.

    Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприєм­ний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.

    Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеці­альний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

    Темп зниження температури і застосування масажної щітки ви­значають відповідно до реакції дитини на процедуру.

    Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

    Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку облива­ти прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі про­цедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати  душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а че­рез 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.

    Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

    Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до два­дцяти хвилин.

    Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

    Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хви­лин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг по­трібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ре­тельно розтирають ноги рушником.

    Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочи­нають систематичне проведення процедури з теплішої води.

Протипоказання до загартування дошкільників

    Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартову­вання слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні проти­показання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не прово­дять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина трем­тить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

• температура повітря вище +30 °С;
• усі форми диспепсії;
• кишкові інфекційні захворювання;
• гострі запальні захворювання.

    Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

    Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворю­вання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими за­хворюваннями шлунково-кишкового тракту.

    Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швид­кого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.