Особливості догляду за волоссям дитини
За волоссям дитини слід ретельно доглядати, інакше воно почне випадати, розшаровуватися, що негативно вплине на його подальший ріст. Для грамотного та ефективного догляду за волоссям дитини важливо знати низку правил і закономірностей розвитку дитячого організму, а також ураховувати такий чинник, як спадковість.
Дитяче волосся зазвичай тонке, рідке та м'яке. Лише в підлітковому віці стрижень волосини стає достатньо жорстким і товстим. Велике значення має спадковість. Якщо у батьків погане волосся, то ймовірно, що у дитини після закінчення періоду статевого дозрівання воно стане таким самим.
Миття, ополіскування та сушіння волосся
У дітей шкіра голови більш чутлива, ніж у дорослих, тому мити її потрібно не рідше, ніж раз на два дні. При виборі шампуню слід надавати перевагу м'яким засобам для миття волосся з нейтральним рН, що не подразнюють шкіру. У шампунях для дорослих концентрація таких речовин, як лаурет натрію сульфат і лаурил, дуже висока і може викликати сильні алергічні реакції у дитини. Останнім часом ці речовини застосовують у дитячих шампунях меншою концентрацією.
Не можна мити голову милом. З'єднуючись із солями води та секретом сальних залоз, мило утворює нерозчинні часточки, що залишаються на шкірі. До того ж використання мила посилює виділення секрету сальних залоз, спричинює порушення дихання та кровообігу у волосистій частині голови.
Не потрібно мити волосся дуже гарячою водою: вона його пересушує та робить ламким.
Після миття волосся дитини корисно ополіскувати підкисленими рідинами. Наприклад, у 0,5 л теплої кип'яченої води розвести дві столові ложки яблучного оцту або лимонного соку, або слабкого розчину лимонної кислоти. Кисле середовище, яке утворюється на шкірі голови після такого ополіскування, заважає розвиватися мікробам та створює сприятливі умови для швидкого росту волосся.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ополіскування відварами ромашки, липи, кореня аїру, шавлії, евкаліпту, кропиви роблять волосся пухнастим і блискучим. Окрім того, ромашка надає волоссю яскравого золотистого відтінку.
Варто зауважити, що за використання фена дитяче волосся пересихає. Теплий рушник допомагає висушити волосся швидше і не нашкодить йому.
Вплив зачіски на здоров'я дитячого волосся
При виборі зачіски для дитини необхідно враховувати гігієнічні вимоги. Для дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад, ліпше підійде коротка стрижка.
Коси та хвостики, якщо вони туго заплетені, можуть завдати серйозної шкоди волоссю. Особливо вразливою є крайова лінія росту волосся, облисіння в цьому місці називають коронарним, воно може залишитися на все життя.
Щоб правильно зробити зачіску, спочатку слід зібрати декілька пучків волосся защіпками, і лише після цього зав'язати хвостик чи заплести косичку. Коли зачіска зафіксована в декількох місцях, натяг волосся від коренів слабішає.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Слід убезпечити дитину від потрапляння у рот, вухо та ніс дрібних предметів, таких як защіпки для волосся, шпильки. Це одна з найчастіших причин звернення по першу долікарську допомогу.
Зачісуючи дитину, варто використовувати защіпки для волосся невеликого розміру, виготовлені із пластмаси. Поверхня защіпки, що торкається волосся, має бути гладкою, інакше волосся сіктиметься. Защіпки не повинні міцно затискати волосся.
Вибір гребінця
Важливо правильно обрати гребінець. Масаж голови під час причісування волосся стимулює його ріст, посилює кровообіг, поліпшує зовнішній вигляд.
Гребінець слід обирати залежно від густоти волосся дитини. Що воно рідше, то густішим має бути гребінець.
Для догляду за коротким волоссям достатньо масажної щітки та гребінця з частими й тупими зубцями. Дерев'яний гребінець ліпший за пластмасовий. Деякі породи дерева - ялівець, сибірський кедр - мають антисептичні та лікувальні властивості.
Для розчісування довгого волосся протягом дня рекомендується використовувати волосяну щітку з натуральним ворсом. Вона не шкодить і не рве волосся, а охайно його пригладжує.
Захворювання волосся дитини та їх профілактика
Патологічні зміни волосся залежать від багатьох чинників. Лупа в дошкільників спостерігається досить рідко. Себорейний дерматит, симптомом якого може бути поява лупи, - хронічне запальне захворювання, що пошкоджує ті ділянки шкіри, де є сальні залози. Залежно від кількості секрету сальних залоз виділяють два види себореї - жирну і суху. Повністю вилікувати це захворювання практично неможливо, проте можна мінімізувати його прояви, дібравши відповідний засіб проти лупи.
Якщо у дитини лупа, слід звернути увагу на харчування дитини. Лупа може бути наслідком:
- дефіциту вітамінів, особливо групи В;
- порушень у роботі шлунково-кишкового тракту;
- алергічних захворювань;
- грибкового зараження шкіри.
Причиною тріхоптілозу - розшарування кінчиків волосся - частіше за все є:
- миття надмірно гарячою водою;
- невдалий вибір шампуню;
- регулярне використання фена;
- недоліки харчування; дисбактеріоз;
- порушення роботи внутрішніх органів тощо.
Патологічне випадіння волосся, як правило, не є самостійним захворюванням, потребує консультації спеціалістів. У межах норми в дитини, як і в дорослого, щодня випадає до п'ятдесяти волосин, У дітей волосся випадає частіше лише на окремій ділянці голови - так зване осередкове облисіння.
Якщо волосся постійно збивається в ковтуни та їх складно розчесати, то можливо, що дитина страждає на захворювання, пов'язане з вродженою патологією волосся. У такому разі слід звернутися до лікаря-трихолога чи дерматолога, який після експертизи волосся може дібрати спеціальне лікування.
ПАМ'ЯТКА
для батьків дошкільників щодо догляду за волоссям дитини
- Не потрібно розчісувати мокре волосся.
- Необхідно ретельно висушувати волосся перед сном. Дитині не можна лягати спати з мокрим волоссям, оскільки це може призвести до отиту чи запалення трійчастого нерва.
- Не рекомендується плести тугі косички чи туго стягувати волосся в хвіст. Такі зачіски можуть спровокувати появу залисин чи витончення волосся.
- При потраплянні на волосся фарби, клею, пластиліну, жувальної гумки слід видалити їх за допомогою гребінця та рослинної олії.
- Улітку слід надягати на голову дитини панамку чи кепку.
Матеріали використані з «Спеціалізованого журналу медична сестра дошкільного закладу» № 3 за 2013 рік