Центр розвитку дитини "Гармонія"

 

Вегетаріанці: ними народжуються чи стають

 

Людина за своєю природою - усеїдна: так еволюція забезпечила виживання нашого виду в різних умовах довкілля. Це означає, що людина як біологічна істота схильна вживати м'ясо та інші про­дукти тваринного походження. Нутріціологи навіть виокремлюють специфічний м'ясний запах і смак - умамі. Вони вважають його од­ним із базових нарівні з солодким, солоним, кислим і гірким. Умамі «повідомляє» організму, що їжа багата, зокрема, на повноцінні біл­ки — основний будівельний матеріал для наших клітин. Тож і діти, найімовірніше, інстинктивно матимуть апетит до страв із тварин­них продуктів, запах і смак яких гарантують організму довготривале насичення й енергію.

Натомість вегетаріанство, тобто часткова або повна відмова від продуктів тваринного походження, для людини радше неприрод­не явище, ніж навпаки*. Трапляється, люди з тих чи тих причин пе­реконані, що вегетаріанство корисніше для здоров’я. Утім, частіше причина таких переконань — своєрідне придушення біологічного начала на користь етичного. Такі люди усвідомлено приймають рі­шення не вживати інших живих істот як їжу та не використовувати їх як матеріал для одягу чи взуття тощо.

* Винятком є культури на кшталт індійської, у яких вегетаріанство обумовлено саме біологічни­ми причинами. Масове традиційне вегетаріанство — результат багатовікового пристосування людей (зокрема й генетичного) до такої моделі харчування.

Як тоді діти стають вегетаріанцями? Найчастіше батьки-вегетаріанці, люди з переконаннями й усталеною філософією життя, без сумнівів пропонують дитині власну модель харчування. Утім, на­скільки це корисно для дитини?

 

Міфи та спекуляції довкола теми вегетаріанства

Вегетаріанство як стиль життя і мислення має повне право на існування й процвітання. Однак деякі прихильники вегетаріанства, на жаль, поширюють чимало маніпулятивної та відверто неправди­вої інформації. Основні інструменти «знавців» і «експертів» - тиск на емоції, агресивна зневага до незгодних (м’ясоїдів], прославляння вегетаріанців як певного товариства обраних.

 

На деяких вегетаріанських сайтах знаходимо тези від сміливих до сенсаційних: «Дослідження підтверджують: діти-вегетаріанці набагато здоровіші й розумніші за м’ясоїдів», «Вегетаріанські сім’ї, на відміну від м’ясоїдних, сповнені добра, гармонії та лю­бові», «Учені довели: навіть у трирічних дітей, що їдять м’ясо, організм зашлакований токсинами!» тощо. Однак у подібних статтях ніколи не дають посилань на справжні наукові дослі­дження з достовірними результатами. «Експертні поради» зде­більшого виявляються суб'єктивними думками окремих людей, часто без медичної чи біологічної освіти. Самі ж тексти сповнені псевдонауковими твердженнями, у яких не завжди можна швид­ко і просто розібратися й оцінити критично.

Існує тонший вид маніпуляції: коли правдиву інформацію дають без необхідних коментарів і застережень, поза контекстом. Таке подання також ускладнює для читача можливість оцінити інформа­цію з різних боків.

Факт 1. Фахівці Департаменту охорони здоров’я і соціальних служб США у «Правилах харчування для американців на 2015- 2020 роки» (далі — Правила) зазначають, що м’яса в раціоні має бути якомога менше і воно має бути пісне. Натомість джерелом білка мають бути переважно рослинні продукти харчування — бобові, овочі, злаки.

Не дивно, чому такий документ з’явився саме в США. Адже ця країна - світовий рекордсмен зі споживання м’яса (близько 120 кг/рік на людину). На думку фахівців, у раціоні така кількість м'яса надмірна - а тим паче м'ясних продуктів високого ступе­ня промислової переробки, як-от фастфуд, ковбаси тощо. Через це в американців все частіше лікарі діагностують ожиріння та сер­цево-судинні захворювання. Натомість українці в такій кількості м’ясні продукти не споживають. Тож перш ніж брати ці рекоменда­ції собі на замітку, оцініть, чи достатньо поживний і різноманітний ваш щоденний раціон.

 

Факт 2. Експерти Американської академії харчування й дієто­логії та Канадського педіатричного товариства підтримують ідею вегетаріанського раціону для дітей. Однак не ствер­джують, що перейти на такий раціон - правильне рішення, а пишуть, що як варіант він може бути. При цьому наполегливо рекомендують:

• добре планувати й урізноманітнювати дитячий раціон, аби він містив усі необхідні поживні речовини. Найліп­ше - узгоджувати з лікарем-дієтологом;
• уживати широкий асортимент продуктів харчування, зба­гачених вітамінами й мінералами;
• приймати за потреби вітаміни й мінерали. Неодмінно узгодити це з лікарем-педіатром або сімейним лікарем;
• контролювати стан здоров’я дитини-вегетаріанця.

 

Тут постають географічно-економічні запитання: чи маємо в Україні такий самий асортимент збагачених продуктів харчуван­ня, як у США та Канаді? Чи може кожна українська родина дозво­лити собі раціон, який стабільно міститиме екзотичні, недешеві продукти харчування, які до того ж продаються не в кожному мага­зині? Чи всі батьки достатньо орієнтуються в дієтології? Чи зверта­тимуться вони по консультацію до лікаря-дієтолога? Чи регулярно відвідуватимуть із дитиною такого фахівця? Усе це важливо, адже йдеться про дитяче здоров’я нині та в майбутньому. Проте на деяких вегетаріанських сайтах без зайвих роздумів завзято пишуть щось на кшталт: «Дієтологи та педіатри США та Канади стверджують, що для дітей ліпша вегетаріанська їжа». 

Одна справа - свідома позиція щодо споживання продуктів тваринного походження. І зовсім інша - переконання, що певний спосіб харчування робить когось ліпшим за інших. Тим паче, що до­рослі транслюють цю ідею дітям, а ті сприймають її без роздумів і сумнівів. Звідси недалеко й до орторексії.

 

Орторексія - людина харчується за суворими правилами й обмеженнями, фор­мує для себе певні (часто абсурдні) ідеї-фікс щодо «правильних» та «неправильних» продуктів харчування. Орторексія межує з по­рушеннями харчової поведінки на кшталт анорексії та булімії.

Тож найголовніше в організації раціону дітей-вегетаріанців - здоровий глузд, орієнтування на світовий науковий консенсус із оглядом на наші реалії.

 

Чи можна збалансувати раціон вегетаріанця

Фахівці з харчування беззаперечно погоджуються: харчування дитини має бути повноцінним і здоровим, попри те, «усеїдне» воно чи вегетаріанське.

Найголовніше в повноцінному і здоровому раціоні - різноманіт­ність. Це можна забезпечити завдяки:

• достатній кількості усіх незамінних поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінералів);
• усім групам продуктів харчування, що містять різні нутрієнти; достатній кількості енергії (калорій).

 

У повноцінному і здоровому раціоні мало промислово перероб­леної їжі; страв із високим умістом солі, цукру, насичених жирів (трансжирів).

Слід прагнути до помірного й фізіологічного харчування - їсти стіль­ки й тоді, коли хочеться, й зупинятися, щойно відчули насичення.

 

 

Що більше з раціону вилучено продуктів тваринного походжен­ня, то складніше його збалансувати. Тому найліпший варінт вегета­ріанського раціону для дитини - лактоововегетаріанство, яке дає змогу споживати молоко, молочні продукти та яйця курячі.

Зона ризику у вегетаріанському раціоні: незамінні амінокислоти (повноцінні білки], залізо, цинк, кальцій, вітаміни D і В₁₂. Аби дитина-вегетаріанець споживала їх достатньо, потрібно їй пропонувати:

• яйця курячі;
• молоко, молочні продукти (масло вершкове, твердий і кисломочний сири, сметану, йогурт, кефір тощо);
• широкий вибір рослинних білків із бобових, горіхів і зер­нових продуктів харчування. Слід комбінувати їх у скла­ді однієї страви або одного прийому їжі, як це заведено у традиційних вегетаріанських кухнях.

Залізо з продуктів рослинного походження засвоюється значно гірше, ніж із тваринного. Тому рослинні джерела заліза (тофу, сочевиця, квасоля, шпинат, гречана і пшенична крупа тощо) по­трібно вживати разом з тими продуктами харчування, що містять вітамін С (як-от лимон, броколі, брюсельська капуста тощо) — аби ліпше засвоювалося залізо.

 

Другий за прийнятністю варіант вегетаріанського раціону - лактовегетаріанство, коли в раціоні, окрім продуктів рослинно­го походження, є й молочні продукти. Веганство, тобто повне вилу­чення продуктів тваринного походження, лікарі не рекомендують дітям. Адже такі суворі обмеження в нутрієнтах і калоріях найімо­вірніше спричинять серйозні проблеми із фізичним і психічним здоров'ям.

Переходити на сироїдіння чи фрукторіанство як різновид сироїдіння дітям дошкільного віку лікарі категорично забороняють.

 

Дитина-вегетаріанець: що робити

Чи може дитина з «усеїдної» родини самостійно прийняти рі­шення стати вегетаріанцем? Звісно. Це може статися навіть у до­шкільному віці. Утім, імовірніше - у молодшій або середній шко­лі. Психологи стверджують, що орієнтовно в сім років відбувається черговий етап дорослішання, психологічної сепарації від батьків. Дитина вже має певний досвід, намагається знайти власні орієнти­ри у світі, прагне приймати власні рішення. І коли дізнається, звідки «беруться» м'ясні страви, - може з етичних міркувань від них відмовитися.

Рішення дитини стати вегетаріанцем батькам слід прийняти й поставитися до нього з повагою. А далі - разом продумати й ор­ганізувати повноцінне харчування. Наприклад, для цього слід:

• скласти перелік продуктів харчування, які відтепер місти­тиме дитячий раціон;
• розпочати й регулярно доповнювати збірник вегетаріансь­ких рецептів «на всі випадки життя»;
• стежити, аби в кухонній шафі й холодильнику завжди було достатньо свіжих і якісних продуктів харчування для при­готування вегетаріанських страв, а також готових до спо­живання - фруктів, овочів, сухофруктів, горіхів, твердого сиру, йогурту тощо.

Часом будь-яка дитина не має апетиту до м'яса чи риби - тоді не слід змушувати її чи вмовляти. Натомість варто шукати комп­лексні рецепти, які не лише забезпечать збалансоване харчування, а й смакуватимуть усій родині. Дитина бачитиме, з яким апетитом їдять інші, й незабаром неодмінно долучиться до сімейної трапези.

Отже, повноцінний вегетаріанський раціон для дитини можли­вий лише за ретельного осмислення з боку батьків. Доступним має бути розмаїття продуктів, багатих або збагачених білком, залізом, цинком, кальцієм, вітамінами В₁₂ і D. Якщо дитина-вегетаріанець споживає яйця курячі та молочні продукти, сформувати повноцін­ний раціон набагато простіше.  

 

Вегетаріанство стало мейнстрімом по всьому світу. Щороку збільшується кількість «зелених» кафе, ресторанів і крамниць. Поки їхні прихильники переконують оточення, що вегетаріанство - гуманне й корисне, лікарі б'ють на сполох і стверджують протилежне.

 

Цьому м’ясо дам, цьому дам, а дитині-вегетаріанцю не дам...

Ми часто піддаємося впливу мейстріму різних напрямів харчування. Вегетаріанство не виняток. Хтось обирає його, бо вважає ефективною дієтою, хтось - філософією життя, а хтось - способом самовиразитися. Дорослі можуть випробовувати на собі нові тенденції стільки, скільки їм заманеться. Вони ж бо відповідають за своє здоров'я самі. Але часто вегетаріанці змушують і дітей відмо­витися від їжі тваринного походження. До того ж стверджують, що їхні діти почуваються чудово, і випереджають за розвитком одно­літків.

Дізнаємося, що думають лікарі про різні напрями вегетарі­анства: пескетаріанство, лактоововегетаріанство, веганство, сиро­їдіння.

 

Пескетаріанство

Одні люди сприймають пескетаріанство як сходинку до суво­рого веганства. Другі - навпаки: на пескетаріанство переходять не лише м'ясоїди, а й суворі вегани через нестачу нутрієнтів у раціоні. Пескетаріанці відмовляються від м’яса теплокровних тварин і їдять прісноводну та морську рибу, крабів, молюсків та інші морепродукти із фруктами, овочами, зерновими, бобовими, яйцями та молочними продуктами. Частка свіжих фруктів та овочів у раціоні пескетаріанців становить не менше 60-70%.

Лікарі вбачають перевагу пескетаріанства в тому, що такий вид харчування рідше спричиняє дефіцит різних нутрієнтів. Якщо людина правильно складає свій раціон, то отримує достат­ню кількість білків, вітаміну В₁₂, заліза та цинку. І, на відміну від м'ясоїдів, у неї рідко буває надлишок ненасичених жирів. Мідії та устриці - найбагатша цинком їжа: порція 120 г забезпечує майже семиденну норму. У мідіях також багато заліза, що відіграє роль палива для антиоксидантної системи організму. Дві порції на тиж­день жирної риби, як-от: лосось, форель, сардина, скумбрія - забезпечують збалансоване співвідношення між омега-3 і омега-6 жирними кислотами. Жирна риба та морепродукти - це також джерело вітаміну D і кальцію. Але морепродукти варто вживати у помірній кількості, бо, приміром, креветки і кальмари поживні, але містять чимало холестерину.

Хоч пескетаріанство вважають найлояльнішим різновидом вегетаріанства й він має чимало переваг, дієтологи не радять пере­ходити на нього до 25 років. Дитячий організм у період активно­го розвитку має отримувати всі нутрієнти, а залізо та вітаміни групи В найлегше засвоюються із м’яса. Потреба дитини в них більша, ніж у дорослого. Також із м’яса дитина отримує норму білків і калорій, а рибний раціон повністю її не забезпечить. Найнебезпечніше відмовлятися від м’яса, якщо дитина займається спортом чи має підви­щені фізичні або розумові навантаження.

Дитину не переводять на пескетаріанський раціон ще й тому, що риба, молюски та морепродукти - сильні алергени, тож не мо­жуть бути основою дитячого раціону. Рибу взагалі обережно уводять у дитячий раціон, якомога менше смажать, переважно готують на пару. Батьки також мають урахувати, що пескетаріанство передбачає вживання охолоджених, а не заморожених продуктів, тож такий раціон потребує більших фінансових витрат. Важливо також ретель­ніше стежити за якістю риби, адже вона легко абсорбує з води ртуть і солі важких металів. Що більша та хижа риба, то вищий у ній рі­вень ртуті. Ліпше вживати лосось, анчоуси, оселедець, сардини, хек, минтай, тихоокеанські устриці, форель, атлантичну та тихоокеан­ську макрель.

Головними правилами дитячого раціону мають бути його різноманітність та якість продуктів харчування. Вживання морепродуктів сім днів на тиждень, неконтрольовані порції та риба у фритюрі запо­діють більше шкоди, ніж користі.

 

Лактоововегетаріанство

 

Лактоововегетаріанці, окрім продуктів рослинного походжен­ня, вживають молоко й молочні продукти, яйця і повністю уникають будь-якого м’яса, риби, морепродуктів. На відміну від суворіших дієт, перевагою лактоововегетаріанства є те, що молоко та яйця містять повноцінний за складом амінокислот тваринний білок, вітамін В₁₂, кальцій, омега-3 жирні кислоти⁴. Але в такому раціоні складно зба­лансовано поєднати продукти харчування, що спричиняє дефіцит по­живних речовин, зокрема в дитячому організмі. Тому такий раціон повинен складати лише лікар-дієтолог і регулярно контролювати стан здоров’я дитини за допомогою лабораторних аналізів.

Попри відносну лояльність такого типу вегетаріанства, він приховує чимало небезпек для дитячого організму. Вітаміни гру­пи В необхідні для нормальної роботи нервової та імунної сис­тем, стимуляції кровотворення та синтезу білка, потрапляють в організм переважно з їжею тваринного походження: м’ясом, пе­чінкою, рибою та морепродуктами. їх дефіцит спричиняє розла­ди нервової системи. Вітамін В₂ (рибофлавін) поліпшує робо­ту тієї частини головного мозку, яка відповідає за гостроту зору, сприйняття кольорів, запам'ятовування інформації. Без вітаміну В₆ (піридоксину) не синтезуються гемоглобін; ферменти, що роз­щеплюють білки й утворюють нові клітини; гормони, зокрема ті, що відповідають за настрій і пам’ять. Потреба організму дитини в ньому зростає за фізичної активності й емоційного напруження.

Вітамін В₁₂ (ціанокобаламін) міститься лише в продуктах тваринного походження. Частина вітаміну В₁₂ синтезується мікрофло­рою кишківника. Також цей вітамін:

• бере участь у синтезі компонентів ДНК, амінокислот, мієлі­ну, а також - у обміні жирних кислот;
• впливає на дозрівання еритроцитів та інших клітин крові;
• знижує рівень гомоцистеїну;
• впливає на розвиток м’язів і підтримує життєдіяльність нервових волокон спинного мозку;
• необхідний для утворення холіну та будівництва остео­бластів.

Дефіцит вітаміну В₁₂ спричиняє анемію, імунодефіцитний стан, захворювання шлунково-кишкового тракту, неврологічні роз­лади, а у майбутньому — інсульти, інфаркти, остеопороз, дратівли­вість, погіршення пам’яті та когнітивні розлади.

Раціон дитини без риби та морепродуктів провокує нестачу цин­ку, магнію, фосфору, заліза, йоду, калію, селену. У рибі багато омега-3 та омега-6 жирних кислот, що регулюють рівень холестерину, підвищують імунітет та опір онкозахворюванням. Цими елементами також багаті яловичина, свинина, баранина. Дефіцит цинку спричиняє затримку росту, статевого розвитку, погіршує стан волосся, нігтів, шкіри та сли­зових оболонок. Попри те, що заліза в кілька разів більше в овочах та фруктах, з них воно засвоюється гірше. Тому чи не в кожного вегетаріан­ця діагностують дефіцит заліза. Нестачу легкозасвоюваного «м'ясного» заліза подолати рослинними та молочними продуктами неможливо. До того ж дитячий організм потребує більше заліза, ніж дорослий.

Вітамін D бере участь у абсорбції кальцію організмом. Містить­ся він у червоному м’ясі, жирній рибі (лососі, оселедці, скумбрії), риб’ячому жирі, молочних продуктах. Дефіцит вітаміну D порушує процес формування імунітету й скелету, зокрема знижує щільність кісткової тканини та зубів.

Лікарі забороняють переводити на таку дієту дітей із алергією на молочний білок та залізодефіцитною анемією. Якщо дитина не вживає м'яса і замінює його менш поживною їжею, то очікувати на корисний ефект для здоров’я організму - марна справа.

 

Веганство

 

Веганство — найсуворіший вид вегетаріанства. Від решти відріз­няється тим, що стосується не лише сфери харчування. Вегани не ви­користовують продукти тваринного походження і в побуті - хутро, шкіру, вовну, шовк, гліцерин, лікарські засоби, побутову хімію, косме­тику, яку тестували на тваринах. Не відвідують цирки і зоопарки, про­тестують проти заробітку на фото з тваринами і того, щоб люди заво­дили домашніх тварин у квартирах - неприродних для них умовах. У їжу вегани не вживають ще й мед, бо це продукт життєдіяльності бджіл, а вони виступають проти експлуатації тварин; сир із сичужним ферментом, бо його отримують зі шлунків молодих телят; шоколад із його складовою - сухим молоком; цукор, пиво, зефір, пастилу - через желатин, що виготовляють із кісток тварин; здобу.

Хоч веганство - це не лише дієта, а стиль життя й базується він на етичних принципах, лікарі забороняють залучати дитину до ньо­го. Суворий веганський раціон не містить навіть найнеобхідніших речовин для дитячого організму, якому для повноцінного розвитку потрібні 20 амінокислот. Зокрема, 8 з них - незамінні й не синтезу­ються в організмі. Дитина отримує їх лише з продуктів тваринного походження: молока, м’яса, яєць, риби.

У дітей-веганів виникає дефіцит заліза, вітаміну В₁₂, цинку, що спричиняє хронічну анемію, згодом - гіпоксію головного мозку. Та­кож у дитини діагностують відставання росту, затримку мовленнєво­го та моторного розвитку, дефіцит уваги та швидку втомлюваність, числені ГРВІ. Через  нестачу вітаміну D та кальцію  у дитини, як і за  лактоововегетаріанства, порушуються формування імунітету, скелету.

Ще одна проблема - щоб повністю задовольнити добову по­требу організму в калоріях та поживних речовинах, потрібно вжива­ти більше їжі. Якщо виконувати це правило, то виникатимуть різні захворювання шлунково-кишкового тракту. До того ж не всі компо­ненти, що є у м'ясі, містять інші продукти харчування. А якщо і міс­тять, то у значно меншій кількості.

Рослинні жири не замінюють тваринні в таких процесах, як бу­дівництво клітинної мембрани, функціонування імунної системи, противірусний і протипухлинний захист. За спостереженнями ліка­рів, за 5-7 років веганства у людей помітно знижується імунітет. Аби не порушувати розвиток організму, від продуктів тваринного походження можна відмовлятися лише після 25 років - коли про­цеси формування та дозрівання мозкових структур завершуються.

 

Сироїдіння

Сироїди харчуються їжею без будь-якого впливу на неї вогню або пари: свіжими фруктами, овочами, ягодами та соками з них, бо­бовими та зерновими, злаками, зеленню, горіхами, сухофруктами, насінням, молочно-рослинними продуктами, іноді - м’ясом, ри­бою, морепродуктами. Виняток сироїди роблять лише для бездріжджового хліба з цільнозернового борошна. Крупу не варять, а замо­чують у холодній воді. П’ють лише некип’ячену чи мінеральну воду. Сироїди вважають, що термічна обробка та контакт із поверхнею посуду знижують енергетичну цінність їжі, що вогонь - це руйнів­не начало і робить їжу біологічно неповноцінною. Також серед си­роїдів є фрукторіанці. Вони харчуються плодами лише тих рослин, які для споживання не потрібно знищувати: ягодами, фруктами, го­ріхами, насінням.

Сирі овочі та фрукти містять більше корисних сполук для ор­ганізму. Сироїдіння запобігає захворюванням серцево-судинної сис­теми, онкозахворюванням; очищає кишківник від токсинів; змушує відмовитися від смаженої, жирної їжі, підсилювачів смаку, соусів. Але за такого харчування в організм потрапляють бактерії, яйця гель­мінтів тощо. Також зберігаються радіонукліди й нітрати, які під час варіння могли б перейти у воду. А фруктові кислоти, якими пе­ренасичується організм, пошкоджують зуби, шлунок, печінку, нирки.

Раціон сироїда низькокалорійний, однак дає відчуття швидкого насичення. Сира їжа гірше перетравлюється й швидше залишає шлу­нок, ніж варена. Так, додатково навантажується кишківник, а ор­ганізм перебуває у стані відносного голодування. Людина починає більше їсти, відтак сира рослинна їжа у надмірних кількостях шар за шаром руйнує слизову кишківника, що спричиняє виразку. Певний час людина не худне, тому що в тканинах затримується рідина з рос­лин. Але згодом порушується білкова рівновага, й людина втрачає вагу. Горіхи компенсують нестачу жирів, але за надмірного вживання розвивається панкреатит та алергійні реакції. А через нестачу фер­ментів у соку підшлункової залози панкреатит стає хронічним із за­гостреннями.

 

Сироїдіння заборонене вагітним, алергікам, людям із захворю­ваннями шлунково-кишкового тракту та нирок. Дітям та літнім лю­дям не можна дотримуватися сироїдіння, тому що у них низька ак­тивність ферментних систем і їм ліпше вживати варені овочі. Такий раціон також не підходить жінкам, які планують вагітність. Адже суттєво знижує шанси не лише на здорове зачаття, але й на зачаття в цілому. Діти з алергією гостро реагують на певні білкові речовини, які лише за термічної обробки змінюються й імунна система на них не реагує, їжа перетравлюється без ускладнень.

Аби уникнути деяких негативних наслідків сироїдіння, їжу треба ретельно пережовувати, та діти рідко цього правила дотри­муються. Тож такий раціон загрожує їм ще й порушенням функцій шлунково-кишкового тракту. Провітамін А з моркви дитина вза­галі не зможе отримати, адже він щільно заблокований нетравною целюлозою й вивільняється за термічної обробки або якщо моркву подрібнити. Стінки шлунку його всмоктують, якщо моркву вживати разом із жировмісними продуктами харчування.

Лікарі не вважають цей спосіб харчування прийнятним, тож не рекомендують переходити на нього ані дорослим, ані дітям.

 

Отже...

Якщо батьки вбачають вегетаріанство єдиним можливим ра­ціоном для дитини, то мають попередньо проконсультуватися з лікарем-нутріціологом чи дитячим дієтологом, потім - регулярно відвідувати лікаря-педіатра чи сімейного лікаря, аби стежити за станом здоров’я дитини. Також щопівроку-рік робити загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, контролювати показни­ки загального білку крові, альбуміну, сироваткового заліза, феритину, залізозв’язувальної здатності сироватки крові, вмісту вітаміну Б, В₁₂, кальцію, цинку. Дитина має отримувати весь комплекс необхід­них речовин, а в наших кліматичних і продовольчих умовах вегета­ріанство потребує винахідливості, часових і фінансових витрат, тож батьки мають бути до цього готовими.

Батьки, які виховують дитину вегетаріанцем, мають урахува­ти, що дитина - це особистість і має право на самовизначення, зокрема і в харчуванні. Аби дитина прийняла рішення самостійно, батьки мають годувати дитину їжею рослинного і тваринного похо­дження⁷. Якщо вона здорова, то навряд різко відмовиться від м'яса. Якщо ж відмовиться, то це свідчитиме про проблеми з шлунковокишковим трактом.

 

До відома

Орторексія: від здорового харчування до одержимості

Орторексія - фанатичне захоплення здо­ровим харчуванням. Термін винайшов у 1997 році лікар альтернативної медици­ни Стівен Бретман (Steven Bratman). Лікар діагностував у себе таку саму проблему. У студентські роки він потрапив у секту, яка проповідувала харчування лише си­рими овочами й фруктами екологічного походження. Молоко, яйця, сир кисломо­лочний там вважали отруйними продук­тами харчування. Стівен пишався таким способом життя. І з часом почав обмежу­вати свій раціон ще більше: перестав їсти яблука та огірки. Під час трапези, аби їжа ліпше засвоювалася, він пережовував кожний шматочок щонайменше 50 разів. Якщо зривався, зокрема їв огірки чи пе­режовував їжу менше 50 разів, то карав себе голодуванням. Через три роки Стівен став частіше хворіти, помітно схуд, скар­жився на перепади тиску, головний біль, проблеми з травленням. Йому допоміг монах-бенедиктинець, якого він одного разу випадково зустрів. Той пояснив, що їжа - це особливий ритуал, від якого потрібно отримувати задоволення. Монах змусив Стівена зануритися в нову філософію. Не­забаром життя хлопця налагодилося: він покинув секту й відкрив клініку, у якій до цього часу лікує хворих з порушеннями харчової поведінки.

 

Вегетаріанство: переваги й недоліки

Вид "Пескетаріанство" - усі продукти харчування, окрім м яса

Переваги: 

• Дефіцит нутрієнтів, ненасичених жирів буває рідше
• Багато цинку, заліза, вітаміну Л і кальцію в морепродуктах
• Жирна риба збалансовує співвідношення між омега-3 і омега-6 жирними кислотами

Недоліки:

• У креветках і кальмарах чимало холестерину
• Залізо та вітаміни групи В гірше засвоюються
• Рибний раціон не забезпечує норму білка та калорій
• Морепродукти - сильний алерген
• Риба абсорбує з води ртуть і солі важких металів
• Раціон потребує більших фінансових витрат

 

Вид "Лактоововегетаріанство" - усі продукти харчування, окрім м’яса, риби та морепродуктів

Переваги: 

• Молоко та яйця курячі містять повноцінний за складом амінокислот тваринний білок, вітамін В12, кальцій, омега-3 жирні кислоти, але цього недостатньо, аби задовольнити потреби організму

Недоліки:

• Дефіцит поживних речовин через незбалансоване меню
• Нестача вітамінів групи В спричиняє розлади нервової системи
• Порушується стимуляція кровотворення та синтез білка
• Знижуєтьсй гострота зору, сприйняття кольорів, запам’ятовування інформації
• Не синтезуються гормони, що відповідають за настрій і пам’ять
• Дефіцит вітаміну В₁₂ спричиняє анемію, імунодефіцитний стан, захворювання шлунково-кишкового тракту, ранній склероз
• Нестача цинку, магнію, фосфору, заліза, йоду, калію, селену
• Дефіцит в організмі омега-3 та омега-6 жирних кислот спричиняє зниження рівня холестерину в крові, імунітету, а отже — погіршує опір онкозахворюванням
• Дефіцит цинку призводить до затримки росту, статевого розвитку в дитини, погіршення стану волосся, нігтів, шкіри та слизових оболонок
• Раціон заборонений дітям із алергією на молочний білок і залізодефіцитною анемією

​

Вид "Веганство" лише продукти рослинного походження

Переваги:

• Етичний аспект

 

Недоліки:

• Через нестачу калорій підвищується рівень кортизолу — гормону стресу
• Взимку людина недоотримує норму вітамінів і мінеральних речовин
• Через нестачу кальцію випадає волосся
• Дефіцит вітаміну Б порушує процес формування імунітету та скелету, зокрема, знижує щільність кісткової тканини та зубів
• Рослинний білок відрізняється за структурою, погано засвоюється
• Фруктові кислоти знищують в організмі трипсин — фермент, що розкладає білки до амінокислот
• Порушується функція печінки, розвиваються дистрофія та інші захворювання шлунково- кишкового тракту
• Дефіцит заліза, вітаміну В12, цинку спричиняє хронічну анемію, швидку втомлюваність, численні ГРВІ, згодом — гіпоксію головного мозку, відставання росту, затримку мовленнєвого та моторного розвитку
• Потрібно вживати більше їжі, аби не відчувати постійний голод
• Знижується імунітет

​

Вид  "Сироїдіння" -  продукти харчування і рослинного, і тваринного походження в сирому вигляді

Переваги

• У сирих овочах і фруктах чимало корисних хімічних сполук
• Сирі овочі та фрукти запобігають захворюванням серцево-судинної системи та онкозахворюванням
• Сирі овочі та фрукти очищають кишківник від токсинів
• Відмова від смаженої, жирної їжі, підсилювачів смаку, соусів, кетчупів тощо
• Міцнішають ясна

 

Недоліки 

 

• Через вживання термічно необроблених продуктів харчування виникають гельмінтози, бактеріальні інфекції, харчові отруєння
• Зберігаються радіонукліди та нітрати, які під час варіння могли б перейти у воду
• Виникають та загострюються захворювання шлунку, печінки та нирок
• Часте здуття живота та нестабільність випорожнень
• Через надлишок фруктових кислот пошкоджуються зуби, шлунок, печінка, нирки
• Сира їжа гірше перетравлюється
• Сира рослинна їжа ушкоджує слизову кишківника, що спричиняє виразку
• Порушується білкова рівновага в організмі
• Розвиваються панкреатит та алергійні реакції
• Діти ретельно не пережовують сиру їжу
• Щавелева кислота провокує оскому, печію, порушує засвоєння мінеральних речовин
• Може розвинутися нирковокам’яна хвороба

​

 

М'ясо: у чому сила різних видів 

Кріль

М'ясо дієтичне й засвоюється на 90%, тому його дають немовлятам як перший м'ясний прикорм. Містить 19 із 20 амінокислот, найбільше біл­ка (23%); залізо - удвічі більше, ніж у свинині; фосфор - 220 мг на 100 г; магній - 25 мг на 100 г; кобальт; мідь; калій; марганець; фтор; цинк. Солей натрію у м'ясі порівняно мало. Жир кроля - біологічно найцінніший, адже в ньому чимало дефіцитної поліненасиченої жирної кислоти - арахідонової

 

Курка

Курятина містить лінолеву кислоту, що стимулює імунітет; глютамін, що бере активну участь у процесах росту м'язової тканини; ніацин, що стабілізує нервову діяльність; легкозасвоюваний білок (20%); фос­фор, калій, магній, залізо; у мінімальній кількості - жир. Куряче м’ясо впливає на кров'яний тиск, бере участь у ліпідному обміні - урівно­важує вміст цукру в крові й сечі, знижує рівень холестерину та стиму­лює роботу нирок

 

Індик

У м'ясі індика є триптофан - незамінна амінокислота, яка синтезує мелатонін — гормон сну, що регулює біологічні ритми; запобігає ане­мії; регулює рівень серотоніну (гормону щастя) у крові; виправляє по­милки процесу подвоєння ДНК. М'ясо містить мало холестерину, чи­мало вітамінів А і В₃, мікро- і макроелементів (селену, фосфору, калію). Уміст натрію удвічі більший, ніж у яловичині, тому готувати м'ясо ін­дика можна без солі. Заліза більше, ніж у яловичині, свинині та куря­тині разом. Кальцій у м'ясі запобігає розвитку остеопорозу, захворю­вань суглобів

 

Теля

М'ясо під час приготування не втрачає свою поживну цінність. Містить повноцінні білки (18%), амінокислоти, вітаміни А, В, С, Е, РР, мікро- і макроелементи (цинк, селен, мідь, калій, кальцій, фосфор, магній, натрій тощо). Також телятина - джерело заліза, що входить до складу гемоглобіну і ферментів процесів обміну. М’ясо нормалізує роботу нервової і травної систем, поліпшує стан шкіри, слизових оболонок

 

Корова

Яловичина - це джерело білка, що відповідає за будівельні процеси в організмі й обмін речовин; креатину, що постачає енергію м’язовим волокнам і забезпечує витривалість; заліза; цинку, що нормалізує роботу статевих залоз і гіпофізу головного мозку; вітамінів В₁₂, що підвищує опір організму стресу та інфекціям, сприяє поліпшенню пам'яті; А, який стимулює синтез колагену й позитивно впливає на зір; РР, що бере участь в окислювально-відновлювальних процесах; С - потужного антиоксиданту. Яловичина зернового відгодовування містить більше мононенасичених жирних кислот, зокрема олеїнову, а трав'яного - поліненасичених, переважно омега-3. Лікарі рекомен­дують вживати це м’ясо за анемії, адже воно корисне для кровотво­рення і підвищує рівень гемоглобіну

 

Вівця

Суперечливий різновид м'яса. Воно корисне, однак дехто ігнорує його через специфічний аромат. Аби мінімізувати аромат, обирайте м'ясо ягнят, до того ж воно корисніше. Баранина містить вітаміни групи А, В, РР, мікро- і макроелементи (залізо, йод, калій, кальцій, натрій, маг­ній, фосфор). Унаслідок регулярного вживання баранини в людини нормалізується робота щитоподібної залози, зміцнюється імунітет, поліпшується робота серцево-судинної системи. Баранину радять час­тіше вживати дітям і літнім людям, бо в цьому м’ясі чимало фтору, що зміцнює зуби та кістки, і мало холестерину

 

Порося

Свинина містить вітаміни В_1, В₂, В₃, В₆, В₁₂, магній, цинк, що зміцнюють імунітет, нормалізують роботу нервової та серцево-судинної систем; лізинову амінокислоту, що потрібна для нормального формування кісток. За засвоюваністю свинина поступається лише баранині, а час­тини туші без жиру вважають найпіснішим м'ясом. Свинина завдяки високому вмісту жирів добре зігріває організм і відновлює сили. Одна порція свинячої печінки забезпечує людині запас вітаміну В₁₂ на мі­сяць, а сало містить селен і архаїнову кислоту, що беруть участь у син­тезі важливих гормонів і запобігають депресії

 

Примітка. Якщо йдеться про корисність м’яса, то зважайте й на способи його приготування. Найкорисніше для організму відварене та запечене м'ясо. Копчене м'ясо насичується канцерогеном, тож його ліпше не вживати ані дітям, ані дорослим.

 

Підводні камені дитячого вегетаріанства

 

У всі часи люди приділяли особливу увагу харчуванню. І це нормально, адже їжа - наша базова потреба. Тож поки ми її не задовольнимо, не зможемо зосередитися на чомусь іншому. Нині став­лення до їжі стало чимось більшим, ніж задоволення фізіологічної потреби організму. Хтось із їжі робить культ. Хтось - свідомо утри­мується від неї. Причини індивідуальні й зазвичай мають не фізіо­логічне, а психологічне підгрунтя. Доросла людина має право жити й харчуватися так, як вважає за потрібне. Але чи має вона право при­ймати такі кардинальні рішення за свою неповнолітню дитину? Адже її організм активно розвивається і йому для цього потрібна енергія, яку може забезпечити лише повноцінне збалансоване хар­чування.

 

Чому батьки вирішують за дитину

Причин може бути безліч. Важливо зрозуміти - це усвідомлена турбота батьків про здоров'я дитини чи наслідки власного негатив­ного життєвого досвіду. Розглянемо основні причини.

Власні комплекси. Наприклад, доросла людина страждає все життя від проблем із надмірною вагою, станом шкіри тощо. Тож по­чинає пов’язувати це винятково з харчуванням і дає собі обіцянку, що з її дитиною подібне не станеться, якщо її обмежити в їжі тварин­ного походження.

Гіперопіка. Батьки, які гіперопікують дітей, найчастіше хочуть убезпечити свої почуття: «Я гарна мати», «Мені так спокійніше», «Я все контролюю», «Аби не трапилися неприємності в нашій роди­ні» тощо.

Данина моді. Часто-густо люди, які під впливом ЗМІ піддають­ся «модним» тенденціям у суспільстві, внутрішньо незрілі, адже їхнє критичне мислення недостатньо розвинене.

Сугестивність - надмірна навіюваність. Наприклад, коли для батьків думка родичів, сусідів, друзів або інших «авторитетних» лю­дей має велике значення. Якщо такі персонажі з їхнього оточення впевнено транслюють ідею вегетаріанства, підтверджують її своїм способом життя, критикують тих, хто не поводиться так, як вони, - цим батькам стає некомфортно й соромно. Вони не намагаються ро­зібратися в суті, замислитися про небезпеку ситуації, а зненацька позбавляють свою дитину їжі тваринного походження й навіть не консультуються з лікарем перед цим. Тут, найімовірніше, ми говори­мо про людей із заниженою самооцінкою, які передадуть її і дитині в доросле життя, якщо не пропрацювати ці моменти з професіоналом-психологом. І є м’ясо в раціоні чи немає - тут цей аспект уже не буде головним.

 

Міфи про здоров’я та дієти. Нині безліч людей керуються ідеями, що корисно їсти сир і фрукти, а м’ясо чи шоколад - ні в якому разі. Хоча вчені давно довели, що людині необхідний тваринний білок, а шоколад - це чудовий антидепресант. Ба більше - не всі фрук­ти корисні для людей із підвищеною кислотністю, гастритом тощо. У цьому разі говоримо про таке психологічне явище як негнучкість мислення, що може спричинити психосоматичні захворювання, на­віть якщо харчування було цілком «правильним».

Особиста психотравма. У житті трапляється, що ми втрачаємо близьких. Нерідко це відбувається через хвороби, пов’язані із пору­шенням шлунково-кишкового тракту. Люди, які пережили втрату, часто роблять висновки, що винен у всьому неправильний спосіб життя*. На все життя це залишається травмою, і батьки принципово з цього моменту намагаються убезпечити себе і дітей від «шкідли­вої» їжі.

Низький рівень освіченості. Деякі батьки, щойно побачать по телевізору виступ есперта із «правильного» харчування чи прочи­тають деінде статтю авторитетного автора, одразу поспішають ско­ристатися порадами. А дарма - поспілкуватися потрібно з різними фахівцями та звернутися до сімейного лікаря, аби перевірити - го­товий організм дитини до таких навантажень чи ні.

 

Як дитина це сприймає і розуміє

Спочатку - ніяк. До певного віку вона сприйматиме будь-яку інформацію від батьків як істину, якою вона не була б. Мама й тато - це безпечний світ, подушка довіри й любові - вони не мо­жуть підвести апріорі. А оскільки дитина, як губка, все вбирає - то вона гратиме за правилами батьків. Біда в тому, що коли батьки ви­рішують перевести її на вегетаріанське харчування, вони їй нічо­го не пояснюють, не обговорюють очевидні речі до того часу, поки хтось не ткне в дитину пальцем, як у білу ворону...

Сприймання однолітками. Можна швидко довести дитині, що їсти м’ясо - погано. Але це безпечно робити, якщо жити з нею на безлюдному острові. Батькам-вегетаріанцям рідко приходить у го­лову, що коли вони залишають свою дитину в дитячому садку, інші діти можуть жорстоко висміяти її харчові вподобання. Дитина-вегетаріанець нічого не зрозуміє і не знатиме, як реагувати на таку пове­дінку однолітків.

Сприймання батьками однолітків. Образ дорослих людей, що стали батьками, не завжди передбачає адекватність і внутрішню зрі­лість. Діти обов'язково повідомлять, що в групі з’явилася якась див­на дитина, яка за обідом псує апетит іншим або розповідає незрозу­мілі й дивні речі. Не всім батькам цей інформаційний привід може сподобатися.

Феномен післясмаку гіперопіки. Турбота про дитину - це пра­вильно. Але батьки мають усвідомити, що вони не живуть вічно. Якщо дитина залишиться сама, а батьки не навчили її психологічної гнуч­кості, формувати власну думку, вміти захищати свої кордони; робити те, що хоче; їсти, що хоче - то не зовсім зрозуміло, про яку опіку ди­тини можна говорити. І не важливо дитині 5 років чи 20,40 тощо.

Але це ще не найгірший варіант розвитку подій...

Будь-яка заборона - це обмеження свободи особистості. Для дитини свобода найважливіша. Інакше в майбутньому бать­ки нехай не скаржаться, що дитина не отримала ідеальну освіту, не створила ідеальну сім’ю, кар'єру... Якщо для батьків так важли­во не їсти м’ясо - нічого страшного в цьому немає, але так гостро і принципово все сприймати близько до серця не можна в будь-якому віці. Хочете - їжте, не хочете - не їжте. Але будьте добрими, спокійними і щасливими батьками, аби дитина була такою ж щасли­вою і здорового. Інакше це знову загрожуватиме (здавалося б, всього лиш шматок м'яса на тарілці) глибиннішими наслідками, ніж неста­ча білка в організмі.

Незабаром дитина зрозуміє, що вона не така, як усі. Це може стати несподіваним відкриттям. Але якщо в дитячому садку це відбулося ситуативно - «тут і зараз» і пов'язане лише з харчуванням, то в дорослому житті вона, як і раніше, думатиме, що не така, як усі (забуде початкову причину). Відповідно - страждатиме і захища­тиметься. Але як саме вона це робитиме? Навіть у дорослому віці складно зрозуміти, звідки виникли почуття та переживання, що ти не такий, як усі. А дитина вже точно не ідентифікуватиме це з тим, що їй одного разу сказали, що тваринна їжа - це погано.

Обмеження - це зручно для батьків. Але варто пам’ятати, що колись дитина виросте. І, якщо в дитинстві їй щось забороняли, то у підсвідомості це так і «запишеться». Її зможуть звернути на будь-який життєвий шлях: шлюб з агресором чи алкоголіком у статевозрілому віці, вона може стати цапом-відбувайлом серед колег, бути нещасливою особистістю в принципі - бо їй свого часу не дали право вибору...

 

На замітку   «Мамо, що це?», або До чого призводить заборона їсти м’ясо

«Мамо, що це?» - запитала дитина в матері, коли побачила, як поряд хтось їсть м’ясну страву. «То шкідлива страва! Її не можна їсти!» — відповіла мати.

Який висновок зробить дитина? Оточення робить щось не те. Щоправда, що саме - вона ще не розуміє. Лише мама й тато - острівець безпеки. Вона ще не усвідомлює, що батьки не завжди будуть поряд. Окрім того, у дитини виникає почуття власної винятковості та впев­неності в тому, що лише вона робить усе правильно.

 

Матеріали використані зі спеціалізованого журналу "Медична сестра дошкільного закладу" № 4 квітень 2019 р.