Центр розвитку дитини "Гармонія"

• По-перше, наявність розвивального середовища для організації пізнавальної діяльності – це розумно створене місце для пізнавальної діяльності дитини з добором «правильних за віком» іграшок чи необхідного обладнання і матеріалів (наприклад, для експериментування). 

Середовищем для пізнання є і природа, тому об’єкти природи, що спостерігаються під час екскурсій у природу, прогулянок стають джерелом виникнення пізнавального інтересу.

• По-друге, створення  безризикового  середовища для пізнання - це середовище, у якому наявна позитивна, емоційно тепла атмосфера спілкування без негативного оцінювання дій дитини та критичних зауважень щодо вибору нею об’єктів пізнання чи відповідних цьому дій. Середовище, де дитина може не боятися вільно висловлюватися, у будь-яку мить звернутися по допомогу чи пораду. Вихователі з авторитарним стилем спілкування не тільки не розвивають пізнавальну активність дітей, а навпаки  пригальмовують її.

• По-третє, розширення інформаційного поля - допитливість старших дошкільників вже стосується подій, які відбуваються у соціальній сфері (стосунки між дітьми, дорослими, родичами), звичаїв українського народу, моральних категорій (добро, справедливість тощо), інтересу щодо подій, які відбуваються в країні, просторових і часових зв’язків. 

Для розвитку пізнавальних інтересів педагоги мають створити систему накопичування початкової інформації про об’єкти пізнання в різних видах життєдіяльності: проводити інтегровані заняття, заохочувати до пригадування інформації про об’єкти пізнання.

• По-четверте, стимулювання пізнавальної активності та мислення (тільки активна дитина може пізнавати світ).

Педагогам не слід давати готові знання дітям,  а:

• організовувати  процес пошуку нового у знайомому, звичному;
• разом з дітьми розглядати та вивчати незнайоме шляхом постановки пізнавальної задачі (проблемного запитання);
• розв’язувати задачі розвивального характеру (порівнювати, відшукувати закономірності, класифікувати тощо).  новлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

​